Шановні педагоги! Дякую за участь у роботі районної конференції!

ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ЧЕРЕЗ РОЗВИТОК КРИТИЧНОГО МИСЛЕННЯ НА УРОКАХ ПРАВОЗНАВСТВА


Наталія Тарасенко, вчитель правознавства загальноосвітньої школи І –ІІІ ступенів с.  Бандурове Гайворонського району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про висвітлення шляхів формування громадянськості учнів через розвиток критичного мислення на уроках правознавства.

Сьогодні людина, для  якої демократія та громадянське суспільство є природним середовищем для задоволення її особистих та суспільних інтересів, визнається основною цінністю демократичного суспільства. Життя вимагає від особи не лише громадянської активності , а й усвідомлення нею власної ролі й значення в житті суспільства та відповідальної дії згідно з власними переконаннями і цінностями. За висновками науковців , намагання звільнитися від спадщини тоталітаризму в економіці, політиці та національній самосвідомості не призводять в Україні до бажаного успіху, зокрема, й через несформованість у суспільстві системи цінностей, моделей та зразків поведінки , характерних для демократичної культури.  
   
Процеси, які відбуваються в Україні протягом останніх років, сприяють утвердженню суверенної, правової, демократичної, соціально орієнтованої  держави і водночас пов’язані зі становленням нового громадянського суспільства, що вимагає суттєвих змін у підходах до формування нового покоління громадян нашої держави.
За цих умов особливого значення набуває громадянська компетентність , формування якої у школярів вимагає посилення уваги до цього завдання загальної середньої освіти. Цілеспрямоване формування громадянської компетентності учнів передбачає реалізацію в освіті компетентнісного підходу. Спрямованість системи освіти на переважне засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще декілька десятиліть тому , вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв’язанні соціальних , виробничих і економічних задач. Як зауважують вчені, в умовах інформаційного суспільства необхідним є перенесення акцентів у результатах навчання з принципу адаптивності на принцип компетентності випускників освітніх закладів.
Поняттякомпетентність у наш час органічно увійшло в педагогічний обіг  і науковці намагаються дати визначення освітніх та життєвих компетентностей .
Громадянська компетентність є інтегративною характеристикою особистості, яка включає й певний рівень психологічної готовності до активного суспільного життя – громадянськість.
Провідна роль у розвитку системи громадянської освіти належить вивченню основ правознавства. А тому головною метою вчителя є формування інтелектуальної особистості з активною громадянською позицією, яка готова реалізувати свої права та обов’язки, толерантно ставиться до поглядів інших, відповідальна перед суспільством і державою за свої вчинки.
Головне місце в цьому комплексі посідає урок. Вважаю, що найбільш продуктивною технологію, за допомогою якої можна сформувати нову інноваційну особистість, є технологія розвитку критичного мислення. Критичне мислення — це складний процес, що починається із залучення інформації, її критичного осмислення та завершується прийняттям рішення. Тому структура уроків з використанням даної технології має свої особливості.
Актуалізація пізнавальних процесів учнів.
На цьому етапі визначаю мету вивчення матеріалу, з'ясовую, що відомо учням з цієї теми. Для цього використовую такі прийоми, як «Мозковий штурм», «Коло ідей», «Мікрофон» тощо. Так, під час вивчення теми «Основи адміністративного права» пропоную всім знайому ситуацію: увечері на вулиці юнаки голосно сміються, вигукують непристойні слова, підпалюють та кидають під вікна петарди. Прошу учнів надати відповіді на запитання:
—Чи порушено в цій ситуації чиїсь права? Чи можна притягти підлітків до відповідальності? Яке покарання можуть понести неповнолітні? 
Разом з учнями з'ясовуємо, що справді відбувається правопорушення, яке тягне за собою адміністративну відповідальність. Тепер учням цікаво дізнатися про види адміністративних правопорушень, адміністративні стягнення, особливості відповідальності неповнолітніх.
Осмислення нового матеріалу.
На цьому етапі відбувається безпосереднє ознайомлення учнів з новою інформацією. Методика критичного мислення передбачає, що на цьому етапі вчитель має найменший вплив на учня. Учні ознайомлюються з новою інформацією під час читання тексту, правових джерел, перегляду фільму, прослуховування лекції. Опрацьовуючи нову інформацію, використовую таки методи, як аналіз, синтез, порівняння. Наприклад, під час вивчення теми «Права людини і громадянина (загальні положення)» пропоную учням ознайомитися з витягами із «Загальної декларації прав людини» та II Розділу Конституції України, а потім визначити основні групи прав людини закріплені в цих документах, встановити спільне та відмінне. Головне завдання цього етапу уроку — підтримати й стимулювати інтерес учнів шляхом постановки ними запитань, занотування примітки в тексті у разі сумніву або нерозуміння, складання таблиці тощо.
З метою виховання в учнівської молоді поваги до закону і прав людини був  проведений урок  «Права і свободи людини» метою якого було : дати уявлення про поняття «права і свободи людини», види прав і свобод людини, міжнародні документи з прав людини та прав дитини; пояснити значущість і актуальність документів з прав людини для забезпечення сучасного захисту прав і свобод особистості; ознайомити з основними правовими документами в галузі прав людини; розвивати уміння коментувати та аналізувати юридичні тексти; шукати необхідну інформацію; розвивати уміння аргументовано висловлювати свою точку зору та практичні навички роботи з нормативно-правовими актами; виховувати пріоритет загальнолюдських цінностей, активну життєву позицію, патріотизм, гуманізм, гендерну толерантність; виховувати повагу до Законів України та любов до Батьківщини; виховувати вміння захищати свої права цивілізованим шляхом.
Осмислення (рефлексія).
На цьому етапі відбувається осмислення учнями нового матеріалу; адаптація нових понять в особистій системі знань учня, тобто заміна вже наявного уявлення новим, засвоєння і закріплення знань. На цьому етапі використовую такі техніки: «Прес», «Займи позицію», моделюю конкретні ситуації, організовую обговорення проблеми, дискусії. Наприклад, під час вивчення теми «Військовий обов’язок громадян України» проводимо аналітичну гру «Займи позицію», де пропоную учням визначитися у своєму ставленні до альтернативної служби. На цьому етапі важливо спонукати учнів висловлювати своїми словами отриману інформацію, бо краще запам’ятовується те, що ми формуємо в особистому контексті; сприяти обміну ідеями між учнями, що дозволяє їм збагатити свій словниковий запас, формулювати і висловлювати свої думки.
Значні можливості для правової освіти і виховання громадянських якостей підлітків дають спецкурси «Практичне право», «Ми — громадяни України». Особливість цих курсів полягає в тому, що вони базуються на інтерактивних методах навчання, які організують процес соціальної взаємодії, що сприяє набуттю її учасниками нових знань. Однією з основних умов інтеракції є формулювання проблеми та робота над нею в групах (парах, трійках), прийняття узгодженого рішення і діалог за підсумками роботи. Під час роботи на таких уроках учні набувають практичного досвіду у реалізації демократичних процесів. Наприклад, під час вивчення теми «Вирішуємо безпосередньо і через представників» ми провели референдум, завдяки чому учні набули практичних навичок участі у виборах, що, у свою чергу, підвищує зацікавленість учнів предметом, забезпечує глибше засвоєння змісту навчального матеріалу, вироблення громадянських навичок, виховує відданість демократичним цінностям.
Водночас треба дбати про те, щоб використовувані відомості допомагали: а) розкрити суть або одну з ознак громадського обов'язку; б) показати різні його прояви; в) проникнути у внутрішній світ людей високого обов'язку. Дуже важливою є також емоційна насиченість розповіді учителя. Учитель не може бути байдужим до того, про що розповідає. І його схвильованість передається учням.Необхідно також пов'язувати виклад навчального матеріалу з життям, з діяльністю учнівського колективу. Отже, до найважливіших завдань формування національної самосвідомості учнів слід віднести: – глибоке і свідоме засвоєння знань; – опанування національних і загальнолюдських цінностей; – формування позитивної самооцінки учнів, переконаності в тому, що людина – унікальна, неповторна особистість; – досягнення національної самоідентифікації кожним учнем, усвідомлення приналежності його до українського народу; – виховання любові до України, рідної землі, малої батьківщини, народу; толерантного ставлення до всіх народів, що проживають на території нашої країни; – формування готовності до повсякденної роботи задля процвітання країни, зміцнення української держави та готовності до її захисту.
Виховання громадянина завжди було найважливішим завданням суспільства. Події, які ми пережили упродовж 2013-2015 рр. і які переживаємо зараз засвідчили, що проголошена у 1991 р. державна незалежність потребує постійного захисту і глибокого розуміння, оцінки того що відбувається навколо нас. Очевидним є факт, що в сучасних умовах суспільствознавча освіта виступає своєрідною серцевиною моральності, патріотичності, правової культури і поведінки, формування честі і гідності у молодого покоління.
В.О.Сухомлинський підкреслював, що «патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнається, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується…» Вчитель історії засобом свого предмета проектує людину, виховує на своїх уроках юного патріота, формує патріотичні почуття і переконання на історичних прикладах, спрямовує до «…рухів і поривів духу…»
Є визначені критерії рівнів патріотизму:
Високий рівень – учень цікавиться історією і культурою Батьківщини. Пишається нею. Виявляє бережливе ставлення до національних багатств держави, до національної культури. Припиняє серед оточуючих не шанобливе ставлення до національних багатств держави, до національної культури, традицій.
Середній рівень – цікавиться історією і культурою Батьківщини. Пишається нею.
Низький рівень – мало цікавиться історією Батьківщини. Історико – патріотичну роботу виконує при спонуканні і під контролем.
Велика роль у формуванні ідеології патріотизму у молодого покоління належить урокам та позаурочній роботі з правознавства. І я, як вчитель правознавства, відчуваю відповідальність за формування в учнів почуття свідомого громадянина, патріота, людини з думками, спрямованими на розвиток демократичного суспільства в Україні і бажанням жити в такому суспільства
 З метою виховання пріоритету загальнолюдських цінностей, активної життєвої позиції, патріотизму, гуманізму, гендерної толерантністі, поваги до Законів України та любові до Батьківщини, вміння захищати свої права цивілізованим шляхом мною була проведена ігрова вікторина з правознавства на тему: « Знай та виконуй свої права та обов’язки»
 Громадянське виховання в рамках виховної системи школи має спиратися на загальнолюдські, вічні моральні цінності. Такими є наступні фундаментальні поняття: 
Земля - ​​спільний дім людства XXI століття, 
Земля людейі живої природи. Вітчизна - єдина, унікальна для людини Батьківщина, дана йому долею дісталася йому від предків. 
Сім'я - початкова структурна одиниця суспільства, перша людська спільність дитини та природне середовище його розвитку. 
Праця - основа людського буття, вид діяльності, адекватний сутності людини. 
Знання - результат старанного і, перш за все, творчої праці, могутній засіб розвиткуособистості. 
Культура - духовне і матеріальне багатство, накопичене розвитком людських цивілізацій. . 
Людина - вища, абсолютна цінність, «міра всіх речей», об'єкт, суб'єкт і результат виховної системи школи. 
Сьогодні як ніколи важливо спрямовувати дітей і молодь на вибір громадянсько-національних ідеалів та ціннісних орієнтацій у їхньому житті. Всебічне виховання підростаючої особистості в наш час не має сенсу без громадянського компонента. Ефективність виховання громадянськості, як і багатьох інших особистісних характеристик, значною мірою визначається реалізацією у виховному процесі діяльнісного підходу, відповідно до якого в структурі особистості виникають і закріплюються передусім ті новоутворення, у «конструювання» яких індивід вкладає свої почуття, власну працю, енергію, конкретну дію, проявляючи цілеспрямовану активність.
У пору активних демократичних перетворень, ми маємо змогу реалізовувати у виховній практиці ті громадянські надбання, які будуть сприяти вибору активної життєвої позиції та свідомого формування громадянського світогляду нашої молоді.

Бібліографія
1. О.Пометун, зав. лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, д.п.н., проф.
2..Оржехівський В. Громадянська освіта формує громадянина // Відродження. — 1998. — № 2. — С.2-4.
3.. Вишневський О. Сучасне українське виховання (система цінностей). —Львів, — 199. — 15 с.

9 коментарів:

  1. Публікація цікава. Успіхів Вам, Наталіє у подальшій роботі.

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже цікава інформація, успіхів вам у ваших стараннях.

    ВідповістиВидалити
  3. Цікава стаття. Бажаю творчого успіху у роботі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Цікаву інформацію ви можите знайти тут:
      Бібліографія
      1. О.Пометун, зав. лабораторією суспільствознавчої освіти Інституту педагогіки АПН України, д.п.н., проф.
      2..Оржехівський В. Громадянська освіта формує громадянина // Відродження. — 1998. — № 2. — С.2-4.
      3.. Вишневський О. Сучасне українське виховання (система цінностей). —Львів, — 199. — 15 с.

      Видалити
  4. Дуже змістовна стаття! Я впевнена, що на уроках правознавства Ви зможите виховати в учнів патріотизм та національну свідомість.

    ВідповістиВидалити
  5. Дуже важливі аспекти розглянуті в даній роботі. Керуючись саме такими принципами можна виховати справжнього громадянина, патріота. Дякую за цікаву статтю.
    Москальчук Я.В.

    ВідповістиВидалити