ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ В ПОЗАШКІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Крістіна Гайдей, керівник гуртка “Екологічний дизайн” Гайворонського районного Центру дитячої та юнацької творчості Кіровоградської області

Анотація. У статті висвітлюються особливості патріотичного виховання підростаючого покоління через позашкільну освіту. Стаття розрахована на широкі кола читачів, учителів, батьків, керівників гуртків позашкільних навчальних закладів.

 

В умовах економічної кризи, спотвореного переходу до ринкових відносин, відбувається інтенсивний процес соціальної та моральної деградації значної частини молоді, тому притупляються природні потреби у пізнанні й творчості, втрачається інтерес до чесної праці, знецінюються духовні ідеали. Певна частина сучасної молоді байдуже ставиться до ідеї незалежності України.

Глибокий та системний аналіз філософської, психолого-педагогічної літератури доводить, що сучасне виховання, зокрема патріотичне, має здійснюватися в умовах національного виховання. Патріотичне виховання вчені розуміють як “формування гармонійної, розвиненої, високоосвіченої, соціально активної й національно свідомої людини, наділеної глибокою громадянською відповідальністю, здоровими інтелектуально-творчими й духовними якостями, родинними й патріотичними почуттями, працьовитістю, господарською кмітливістю, підприємливістю й ініціативністю” [1, с.6].

Головним завданням патріотичного виховання є формування патріотизму, а на сучасному етапі становлення української державності ця проблема набуває особливого значення.

Проблема патріотичного виховання завжди займала одне з провідних місць у вітчизняній педагогічній та філософській думці. У сучасній літературі патріотичне виховання трактується як виховання, що формує усвідомлення своєї причетності до історії, традицій, культури свого народу, любов до своєї Батьківщини, вболівання за долю свого народу, його майбутнє.

Як результат ефективного патріотичного виховання у молоді чітко формується патріотизм. Патріотизм виявляється в практичній діяльності, спрямованій на всебічний розвиток своєї країни, захист її інтересів. В. О. Сухомлинський писав: “Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яка проникає в усе, що пізнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формується.”

Патріотизм – соціально-історичне явище. Елементи його виникли як усвідомлення родових зв’язків, обрядів, звичаїв [2, с.134-156]. Слово “патріотизм” (від “patris”) – грецького походження, в перекладі означає “батьківщина, вітчизна”. Уперше воно з’явилося в період Великої Французької революції (1789-1793р.). Патріотами називали себе борці за народ, захисники республіки.

Позашкільна освіта сприяє вільному розвиткові особистості, вчить дитину найголовнішому – життю.  Саме позашкільна робота дозволяє дітям не вештатись вулицями, маючи купу невитраченої енергії та часу; саме в гуртках дитина має можливість розвивати свої здібності у прикладній роботі, яка може дуже знадобитись у майбутньому дорослому житті. А ще дитина має цінний досвід спілкування не лише у класному колективі, де “усі місця розподілені та зайняті”, де досить мало шансів проявити себе й майже немає шансів на те, щоб змінити стереотип сприйняття дитини колективом однокласників у іншій ролі й на іншому ієрархічному місці. В. О. Сухомлинський писав: “Гуртки – важлива форма виховання підлітків. Цінність гурткової роботи полягає в тому, що кожен може протягом тривалого часу випробувати свої здібності, задатки, пробувати в конкретній справі свої схильності, знайти улюблену роботу. Без гуртків, в яких вирує допитлива думка, не можна уявити ні інтелектуального, ні емоційно-естетичного виховання. Кожен гурток – центр творчої праці і повноцінного інтелектуального життя.” [3, с. 323]

Метою національно-патріотичного виховання є формування у молодого покоління високої патріотичної свідомості, почуття любові до України, пошани до видатних вітчизняних історичних діячів; виховувати прагнення жити в Україні, пов’язати з нею свою долю, служити Вітчизні на шляху її становлення як суверенної і незалежної демократичної, правової і соціальної  європейської держави; працювати на її благо, захищати її; поважати Конституцію України і виконувати норми Законів; дбайливо ставитися до етно-етичної культури народу України; визнавати пріоритети прав людини, поважати свободу, демократію, справедливість. Патріотичне виховання включає у себе соціальні, цільові, функціональні, організаційні та інші аспекти. Головною складовою патріотичного виховання є формування у дітей любові до рідної країни, що здійснюється в першу чергу сім’єю, безпосереднім соціальним оточенням, школою, позашкільними закладами через передавання певних культурних традицій, звичаїв, обрядів, вірувань.

 Виховання почуття патріотизму, гордості за свій народ передбачає формування в учнів історичних знань про минуле і сучасне нашого народу, держави. “Патріотизм, - стверджував В.О.Сухомлинський – це не механічна сума знань про Батьківщину. Це, в першу чергу, ставлення до долі Вітчизни, ненависть до її ворогів,готовність віддати за неї своє життя. Патріотичне бачення навколишнього світу і полягає саме в тому , що юний громадянин  пізнає живу історію своєї родини, своїх співвітчизників, які мешкали кілька століть або десятиліть тому.” [5, с. 205]

На заняттях саме цій темі приділяється багато уваги, учні дізнаються багато цікавих фактів про історичне минуле Гайворонщини, граючи у тематичні ігри “Що? Де? Коли?” з теми: “Моє місто”, “Вулиці рідного міста”, “Видатні постаті нашого краю” та інші. Як відомо, інформація з яскравим емоційним забарвленням запам’ятовується краще, тому під час гри на занятті учні легше запам’ятовують дати або історичні факти, ніж на уроці історії.  Основною формою роботи  з дітьми під  час гурткових занять є гра. “Гра, - писав Василь Олександрович Сухомлинський – це велике світле вікно, через яке в духовний світ дитини вливається  яскравий  потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що запалює вогник допитливості та цікавості.” [ 4, с. 9 ]

Невичерпним джерелом патріотичного та морального виховання молоді є історія Великої Вітчизняної війни. Тому під час занять учні грають у гру “Що? Де? Коли?” на запитання про Велику Вітчизняну війну,   активно беруть участь в інтелектуально-пізнавальній програмі “Вічна пам’ять жива”, в якій розглядаються теми: “Велика Вітчизняна війна”, “Україна у Великій Вітчизняній війні”, “Звільнення міста від німецько-фашистських загарбників” та інші. А ще діти виготовляють листівки-вітання з нагоди річниці  Дня Перемоги, є учасниками шкільного концерту, присвяченому 9 Травню, на який  запрошуємо  учасників війни та ветеранів, беруть участь у живому коридорі на День Перемоги, вшановують пам’ять загиблих квітами.  Учні протягом року відвідують ветеранів, допомагають їм по господарству, спілкуються з ними, записують спогади про війну. Ми намагаємось зробити все можливе, щоб пам’ять про захисників Вітчизни назавжди залишилася в серцях нашого підростаючого покоління священною, вічною, незрушною. “Розповіді про героїв вчать дітей бачити очима патріотів. Героїчне не тільки розширює горизонт, а й допомагає відчувати, що в житті усіх громадян – і тих, хто пішов із життя, і тих, хто живе нині – є щось спільне, велике, священне, найдорожче, те, що не можна ні з чим порівняти – Батьківщина” - був упевнений В.О.Сухомлинський [ 5, c. 207]. Діти активно приймають участь в бесідах та виховних заходах: “Моя рідна Україна”, “Знати і поважати Герб своєї Вітчизни, її прапор і гімн”, “Наша Вітчизна - Україна”, “Державна символіка Батьківщини”, “Що таке воля”, “Волю не дають, а здобувають”, “Патріотизм - нагальна потреба України”.

Результатом патріотичного виховання є сформованість почуття патріотизму, яке означає прояв особистістю любові до свого народу, любові до Батьківщини, націонаільної самосвідомості й гідності; дбайливе ставлення до рідної мови, культури, традицій; відповідальність за природу рідної країни; потребу зробити свій внесок у долю Батьківщини; інтерес до національного спілкування; прагнення праці на благо рідної країни, її народу.

Бібліографія

1.Мала енциклопедія державознавства /НАН України. Ін-т держави і права ім. В. М. Корецького. – К.: Довіра: Генеза, 1996.– 942 с.

2.Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української держави //Педагогічна газета. – 2000. – № 6 (72), червень. – 6 с.

3. Сухомлинський В.О. Народження громадянина / Сухомлинський В.О. – М. : Мол. гвардія, 1979. -  335 с.

4. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям / Сухомлинський В.О. – К. : Рад.шк., 1988. – 272 с.

5. Сухомлинський В.О. Як виховати справжню людину / Укл. О.В. Сухомлинська – М. : Педагогіка, 1990. - 288 с.