ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЗАСОБАМИ КРАЄЗНАВЧОГО МАТЕРІАЛУ

Ірина Семенюк, заступник директора з навчально-виховної роботи загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Червоне Гайворонського району Кіровоградської області

         Анотація.  В даній статті йдеться про потенціал музею як дієвого засобу у формуванні патріотичних почуттів підростаючого покоління, важливості долучати учнів до вивчення історії рідного краю як складової історії України,  дбайливо ставитись до всього, що дісталося від попередніх поколінь.

Кожний повинен знати свій народ, а в народі пізнати себе. Якщо ти українець, то будь ним.

                                                    Г. Сковорода

         У різні часи та епохи, в усіх цивілізованих державах сім’я, школа, суспільство ставили перед собою завдання – виховати громадянина, патріота своєї країни. Якісно нову демократичну державу можуть створити лише свідомі громадяни, які люблять Україну, свій народ, свою націю і готові самовіддано служити їх інтересам. Саме з цією метою розроблена державна «Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді», програма «Основні орієнтири виховання учнів 1-12 класів загальноосвітніх навчальних закладів», в якій зазначено: «Мета сучасного освітнього процесу – не тільки сформувати необхідні компетенції, надати ґрунтовні знання з різних предметів, а й сформувати громадянина, патріота; інтелектуально розвинену, духовно і морально зрілу особистість, готову протистояти викликам глобалізації життя»[3, с.6].

         Потужний виховний вплив з виховання патріота та громадянина має потенціал музею. На базі нашої школи працює народний музей села Червоне. Експозиція музею побудована на оригінальних матеріалах, зібраних на території нашого села. В музеї діє кілька відділів. Археологічний відділ – «Далеке минуле нашого краю» , він невеликий, але все ж представлений декількома експонатами кам’яного віку. Досить цікавою є експозиція етнографічного відділу. Почесне місце в ньому зайняв макет української хати. Виплетена із лози дитяча колиска висить посеред хати. Колихаючи дитя, мати співала йому ніжні колискові, і ще з молоком матері маля переймало оту, сховану від людського ока, інформацію свого роду. Наші предки недарма вважали, що виховання дитини бере свій початок від маминих колискових.

У експозиції музею є значна кількість листів, спогадів, книг, документів, цінних фотографій, які знайомлять з подіями 1917-1939 рр.  Проте  найбільше представлений відділ, присвячений подіям Другої Світової війни 1940-1945 рр.,  «Рідний край у Другій світовій війні».

Останній відділ музею – це відбудова села у післявоєнний час та досягнення жителів села на трудовій ниві.

         В практиці роботи музею – музейні уроки «Мужність і відвага крізь покоління», «Видатні земляки»;  тематичні та оглядові екскурсії; уроки історії, літератури рідного краю, працює школа молодого екскурсовода. Традиційними стали заходи до Дня партизанської слави, Дня визволення села від нацистських загарбників, Дня Перемоги. В минулому році вперше відзначали День пам’яті та примирення. Вчителями та учнями школи біля пам’ятника загиблому солдату було проведено мітинг «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього». Беручи участь у таких заходах, учні не можуть не задуматися про те, хто ми і чиї діти, яким шляхом ішов наш народ  до незалежності, яку ціну було сплачено за те, щоб «не вмерла України ні слава, ні воля». Адже тільки той, хто добре знає минуле, може впевнено крокувати в майбутнє.

         На базі нашого музею було проведено районний семінар керівників музеїв району, вони обговорили актуальні проблеми розвитку музеїв, поділилися досвідом роботи. Готуючись приймати учасників семінару, творча група вчителів та учнів школи ще раз перегорнули сторінки історії села часів Другої Світової війни. Результатом їхньої роботи стало створення книги пам’яті  «Слід війни (події Другої світової війни в житті села Червоне   Гайворонського району Кіровоградської області)».

Героїчні і водночас трагічні події останнього часу спонукають до оновлення експозиції [1, с.11]: керівник музею разом з екскурсоводами працюють над накопиченням матеріалів  про учасників АТО, жителів нашого села. У школі проводяться зустрічі з учасниками АТО, уроки мужності «Доторкнись серцем до історії свого народу»,  «Стежками козацької слави», «Віддам життя заради Батьківщини», урок-зустріч «Ми – патріоти України». Важливо показати учням, що герої – це звичайні люди, які живуть поряд з нами, вони  завжди готові стати на захист рідної землі, боротися за незалежність свого народу.

Музей сьогодні все більшою мірою стає тим інститутом, який дозволяє транслювати і вкорінювати в житті базові цінності суспільства. Через прилучення до історії та культури рідного краю відбувається усвідомлення дитиною власної особи.  Музей викликає інтерес до минулого нашого народу.  

Відходять в інші світи старші покоління українців, що були свідками та творцями історії далеких буремних років становлення України, Голодомору, Другої Світової війни. Та залишається розкритою для всіх історія та німі свідки тих подій – обеліски, пам’ятники, музейні реліквії.

 Колектив нашої школи вважає, що музей історії села сприяє формуванню в учнів почуття патріотизму, вихованню в них любові до України, до рідного села, до рідної школи, гордість за героїчне минуле своїх земляків, викликає бажання наслідувати у власному житті кращі приклади патріотизму. Адже, як писав відомий вчений та громадський діяч Д. С. Лихачов у своїх «Листах про добре і прекрасне»: «Любити свої враження дитинства, свою школу, своє місто чи село, свою країну, свою культуру і мову необхідно для морального вибору людини. Адже людина – це не степова рослина перекотиполе, яку осінній вітер гонить степом».[2]

Вивчення історії рідного краю, «малої батьківщини» є тією духовною стежиною, яка веде до справжнього дієвого патріотизму, здатного принести суспільству порозуміння, злагоду, відродження і процвітання.

         Отож, шановні колеги, у своїй роботі я намагалась показати, що музей несе величезний потенціал у вихованні учнів, допомагає формувати любов до Батьківщини, дбайливо ставитись до всього, що дісталося від попередніх поколінь. Це дає можливість виростити патріота, громадянина на дійсному матеріалі, на історії та подіях свого села як маленької частини великої незалежної України.

Бібліографія

1.     Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (додаток до наказу Міністерства освіти і науки України від 16. 06. 2015 р. № 641, с. 11

2.     Лихачов Д.С. Листи про добре і прекрасне. -К.:Молодь, 1988

3.     Основні орієнтири виховання учнів 1–12 класів загальноосвітніх навчальних закладів України (програма  ).  – Київ-2007, с. 6