Шановні педагоги! Дякую за участь у роботі районної конференції!

ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ НА УРОКАХ ІСТОРІЇ

Наталія Маєвська, вчитель історії загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів
смт. Салькове Гайворонського району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про роль громадянського виховання у формуванні духовного світу особистості; про вихован­ня громадянської свідомості, національних і за­гальнолюдських цінностей на уроках історії. Розповідається про роль уроків історії у формуванні історичної самосвідомості учнів.

Докорінне реформування освіти, гуманізація і гуманітаризація навчально-виховного процесу, утвердження національної системи навчання і виховання, є важливими умовами формування глибокого патріотизму, громадськості, світоглядної спрямованості особистості. Сучасна демократія вимагає від особи не лише політичної активності, усвідомлення нею власної ролі і значення в житті суспільства, а також дій у відповідності до власних переконань і цінностей.
Одним із головних завдань в сучасній освіті є створення умов для формування людини-громадянина, особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв'язку між індивідуальною свободою, правами людини та її громадянською відповідальністю, готовність до компетентної участі в житті суспільства. Мета громадянського виховання:

- надати молодому поколінню знання про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;
 - сформувати  мотивацію та основні вміння, необхідні для відповідальної участі у громадсько-політичних процесах, критично-конструктивне ставлення молоді до життя суспільства;
- сприяти становленню активної позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;
- створити умови учням щодо набуття досвіду громадянської дії, демократичної поведінки та комунікативної взаємодії.[3,C.10]  
Саме на уроках історії України надається унікальна можливість сформувати громадянські почуття підростаючого покоління. Вивчення історії нашої Батьківщини – України, як зазначав В.О.Сухомлинський, «…Вічно жива сила, яка створює громадянина. Вона усмоктується в кров,  у серце, в кожну клітинку істоти, в кожну іскру думки пристрастей як вічно живий рух народного духу, як народне безсмертя» (Т.1, С.147)
Знання  історії є одним із найважливіших чинників формування національної свідомості народу. «Без знання  минулого  неможливо точне  поняття про сучасне», – справедливо наголошував  видатний  український історик М.С.Грушевський.
На уроках історії закладаються підвали­ни історичних уявлень майбутніх громадян про давнє минуле власне українського на­роду, його мови, культури, ментальних рис характеру, державно-політичного життя, як невід'ємної складової формування європей­ської-цивілізації. Тут учні  отримують базові наукові знання, що слугуватимуть фундаментом формування їх історичної свідо­мості, патріотизму.
Історія України — це не тільки події, а й історичні постаті. Перед учнями постає велична галерея історичних образів: князів, гетьманів, керівників народних повстань, політичних діячів, борців за українську справу.
На прикладах жит­тя, діяльності і боротьби за державу україн­ських князів, козацтва, видатних гетьманів Б. Хмельницького, І. Мазепи, П. Орлика; всього українського народу та його видатних представників — Т. Шевченка,
В. Винниченка, М. Міхновського, М. Грушевського, та багатьох інших, прагну на уроках продемонструвати національну гідність нашого народу, його прагнення мати власну державу.  З метою формування громадянської позиції учнів впроваджую різні форми роботи на уроці. Пріоритетним напрямом процесу виховання юного громадянина України є формування і розвиток у школяра національної самосвідомості, яку можна формувати і розвивати такими методами як лекція, бесіда, диспут, метод прикладу. Найчастіше використовуваним є метод бесіди. Головне  захоплено подати інформацію, зацікавити нею школярів. Теми для таких бесід різноманітні.  Але найбільш ефективними для формування національної самосвідомості є героїчні. Як писав О.Сухомлинський, ідея вірності Батьківщині стає переконанням, коли вона постає перед дитиною в ореалі героїчного. Тому варто вдаватися до бесід про видатних борців за незалежність України (П. Сагайдачного, Б. Хмельницького, І. Виговського, І. Мазепу, П. Полуботка, П. Калнишевського, С. Петлюру), народних героїв (С. Наливайка, І. Сірка, О. Довбуша, І. Богуна та інших), наводити приклади самовідданого служіння Україні, яких немає в підручниках.
При вивченні теми: «Національно – визвольна війна середини ХVІІ століття» (8 клас), характеризуючи   гетьмана Богдана Хмельницького, як дипломата,  урок проводжу у вигляді наукової конференції. Учні працюють у групах: «наукові працівники» («Відносини України з Кримським ханством та Османською імперією», «Україна і Московське царство», «Україна і країни Європи») і «журналісти», які готують питання до кожному виступу «наукових працівників». Опрацьовуючи питання, школярі виявляють знання фактичного матеріалу, вміння ставити питання, аналізувати події, давати аргументовані відповіді. В кінці уроку, підсумовуючи  діяльність  Богдана Хмельницького – гетьмана, учні дають відповідь на проблемне питання: «Чи могла Україна за часів Богдана хмельницького стати незалежною державою? Якщо могла, то що завадило цьому?».  
Вивчаючи тему «Початок української революції (вес­на-літо 1917 p.) (10 клас), ключовими ставлю запитання: як зміни у повсяк­денному житті населення українських земель у тилу та на фронті вплинули на їх ціннісні орієн­тації? Які демократичні, національні цінності за­фіксовані в І Універсалі Центральної Ради? З якими з них ви погоджуєтеся сьогодні? Чому?
Учні заздалегідь готують повідомлення про М.Грушевського, В.Винниченка, С.Петлюри, М.Міхновського. Доцільно  проводити уроки за даною темою у вигляді круглого столу.
Практикую в роботі також проведення диспутів, семінарів, практикумів. Учні працюють із різними джерелами інформації, готують доповіді,  виступи, працюють в творчих групах.  Наприклад, при вивченні теми: «Радянсько-німецькі догово­ри 1939 року і західноукраїнські землі», розв’язуючи проблему: процеси європейської інтеграції та глобалізації, об'єдную учнів в  групи, які отримують джерела інформації й завдання для їх опрацювання:
Завдання для групи 1
Ви є членами тимчасової парламентської комісії з правової оцінки радянсько-німецького пакту про ненапад. (Витяг з таємного додаткового про­токолу до договору про ненапад між Німеччиною та СРСР. 23 серпня 1939 р.). Проаналізуйте запропоновані вам джерела та виконайте зав­дання до них, відповідаючи на запитання до до­кументів. Підготуйтесь репрезентувати резуль­тати роботи.
 Завдання для групи 2
Ви є представниками радянської влади і військового командування. Обґрунтуйте дії СРСР, проаналізуйте запропоновані вам джерела та виконайте завдання до них, відповідаючи на запитання до документів. Підготуйтесь репре­зентувати результати роботи. (Нота уряду СРСР, врученої польському послу в Москві 17 вересня 1939 року).
Завдання для групи 3
Ви є мешканцями західноукраїнських зе­мель та очевидцями цих подій. Проаналізуйте запропоновані вам джерела та виконайте зав­дання до них. (Спогади письменника Юрія Пашківського про події «золотого верес­ня» 1939 р.). Відповідаючи на запитання до до­кументу, підготуйтесь репрезентувати резуль­тати роботи.
Завдання для групи 4
Ви є мешканцями Північної Буковини та оче­видцями цих подій. Проаналізуйте запропоновані вам джерела та виконайте завдання до них ( Виступ В. Молотова на 6-ій сесії Верховної Ради СРСР 29 березня 1940 р.). Відпо­відаючи на запитання до документу, підготуй­тесь репрезентувати результати роботи.
 По закінченні групової ро­боти у загальному колі проводить­ся презентація результатів роботи кожною групою. Інші групи став­лять запитання. Учні  застосовують історичну карту. На завершення пропоную міні-дискусію навколо ключового запитан­ня: Чи могли процеси міжвоєнної євро­пейської інтеграції врятувати українців від трагедії війни ? Чому ?
Наприкінці  уроку організовую рефлексію та самооцінку учнями результатів уроку, запропонованих на початку, шляхом обговорення у загальному колі.
У процесі отримання знань про свою Батьківщину, її минуле, про визначних людей, народні традиції та ідеали формуються історична пам'ять, патріотизм і громадянська позиція підростаючого покоління.
Українська держава зможе розвиватися лише знаючи своє минуле, і пам'ятати, що саме історична свідомість є вищою духовною цінністю будь-якої нації. Як писав Олександр Довженко: «Народ, що не знає своєї історії, є народ сліпців». І такий народ завжди будуть зневажати й поневолю­вати.

 Бібліографія

1. Методичні рекомендації щодо національно-патріо­тичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641).
2. Компетентнісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспективи // Під заг. ред. О. Овчарук. - К.: «К.І.С», 2004.
3. Забезпечення формування грома­дянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти (Підсумковий до­кумент робочої групи з розробки планів і програм проекту «Громадянська освіта -Україна» // Історія в школах України. — 2006. - № 8.
4. Журнал «Історія та правознавство»//Вид. Основа. – 2006.-№ 35.С -14.
5.Науково – методичний  журнал «Історія в школах України»//Вид. Педагогнічна преса. – 2008.- № 5.С -12.

6. В.О.Сухомлинський. Вибрані твори в п’яти томах. – Киів, 1977

6 коментарів:

  1. Дякую. Дізналася про впровадження різних форм роботи на уроках історії з формування національної свідомості учнів.

    ВідповістиВидалити
  2. Дякую. Цікавий матеріал з формування громадянських почуттів на уроках історії шляхом впровадження ефективних форм роботи.

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую за цікаву статтю. В ній . дійсно , йдеться про важливі речі сьогодення , ставлячи саме такі пріорітети можна виховати справжнього патріота .Успіху Вам , натхнення і побільше сил для хороших справ .

    ВідповістиВидалити
  4. Стаття інформативна,актуальна, цікава і корисна не тільки для вчителів історії, а й для викладачів інших предметів. Успіхів Вам, Наталіє!

    ВідповістиВидалити
  5. Ваш професіоналізм, педагогічний такт, бажання прививати своїм учням любов до рідної землі відслідковується у вашій статті, це ще раз підтверджує багате напрацювання. Успіхів.

    ВідповістиВидалити
  6. Дуже цікава стаття! Дякую колего! Бажаю успіхів, здібних та творчих учнів. Оксана Малінович

    ВідповістиВидалити