ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ НА УРОКАХ ЧИТАННЯ

Ольга Лопушанська, вчитель початкових класів загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів № 2 м.Гайворон Гайворонського району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про підбір найефективніших методів, прийомів, видів роботи, які сприятимуть формуванню комунікативної компетенції, морально-етичних цінностей через художні образи

У період реформування початкової школи й оновлення її змісту освіти відповідно до Закону України «Про загальну середню освіту» відбувається переорієнтація процесу навчання української мови на розвиток мовленнєвої особистості молодшого школяра, формування його комунікативної компетенції. Комунікативна компетентність включає три складові: мовну, мовленнєву і соціокультурну. Розвиток зв’язного мовлення – провідний принцип навчання в початкових класах. Мовленнєвий, літературний, інтелектуальний розвиток особистості-це першочергові завдання освіти у всі часи.

У програмі середньої загальноосвітньої школи зазначається, що метою уроків «Літературного читання» є розвиток дитячої особистості засобами читацької діяльності, формування читацької компетентності молодших школярів, яка є базовою складовою комунікативної і пізнавальної компетентностей.

Метою статті є аналіз та підбір найефективніших методів, прийомів, видів роботи, які сприятимуть формуванню комунікативної компетенції, морально-етичних цінностей через художні образи.

Очікуваний результат:

-                       Сформується в учнів повноцінна навичка читання;

-                       Діти навчаться сприймати, розуміти, аналізувати літературні твори, орієнтуватися в структурі тексту, визначати головну думку;

-                        Збагатиться мовлення;

-                        Розвиватиметься творча літературна діяльність;

-                        Формуватимуться комунікативна і пізнавальна компетентності, культура мовлення;

-                        Діти навчаться працювати самостійно,  в групі, з використанням інтерактивних методів та прийомів.

З першого дня в школі потрібно давати кожній дитині можливість говорити. А батькам з перших батьківських зборів я рекомендую постійно цікавитися «Що цікаве вивчили?», «Як пройшов день?», «Що тебе вразило?» Хто ти?», «Розкажи про себе», «Де ти живеш?», «Чим любиш займатися?», «Мій друг», «Мої однокласники», «Ти загубився. Що ти маєш розповісти, щоб тобі допомогли», «Як ти провів вихідний день?», «Що тобі запам’яталося?», «Чого очікуєш від уроку?», «Що візьмеш з уроку?», «З чим я йду?». Такі запитання використовую за методом «Мікрофон», прийомом «Незакінчені речення».

Ще  практикую з перших днів дитини в школі такі завдання: «Який сьогодні день, місяць, погода?», «Назви осінні, зимові місяці», «Яке небо?», «Яке повітря?», «Які дерева?», «Опиши свій настрій».

Працюючи з дітьми, зробила висновок: «Ті діти з якими батьки, члени родини спілкуються, мають активний словниковий запас. Вони краще вміють висловити свою думку. Велику роль в цьому відіграють бабусі та дідусі. У них більше часу і вони з великою уважністю вислуховують внучат. За це я їм завжди дякую. Адже вони допомагають у розвитку зв’язного усного мовлення».

Для того, щоб людина захотіла про щось розповісти, поділитися своїми думками, вона повинна мати певну інформацію, володіти творчими уявленнями і відчувати цікавість до нових знань. Розвиток мовлення не можна розглядати ізольовано від розвитку мислення. І тому комунікативну компетентність необхідно формувати не ізольовано, а спільно з пізнавальною. Якщо в дитини не виникає інтересу до природних предметів і явищ, то у неї і не буде виникати потреби їх описувати, про них розказувати. І якщо не формувати читацьку компетентність, не виховувати любов до мистецтва слова, то у неї не виникає бажання розказати про прочитане, описати побачене, вирішити навчально-пізнавальні завдання.

Тому у своїй роботі практикую ведення «Щоденників читача». В «Щоденниках читача»  діти записують прочитані твори, авторів, дійових осіб, в кількох реченнях вчаться розповісти про зміст прочитаного, стисло переказати цікавий епізод.

  

Відповідно до теми, розділу, практикую виставки літературних творів, енциклопедичної літератури, різних видів словників. Щоб розширити читацький кругозір, вчу дітей шукати потрібну інформацію в довідниках, енциклопедичній літературі, в бібліотеках, в світовій мережі.

Дуже важливо, щоб діти вже з початкової школи пізнавали світ у всій його багатогранності, відчували пряме й переносне значення слів, їх найтонші відтінки. Бо саме тоді, як дитина зрозуміє і відчує красу рідного слова, вона проймається любов’ю до мови.

Любов до мови починається з любові до рідної землі, природи. Тому  практикую цикл уроків під відкритим небом. Це екскурсії до парку, в поле, ліс. Діти дуже люблять ці уроки. Саме тут можна помріяти, пофантазувати, відчути красу рідного краю. Тут ми описуємо хмарки, небо. В парку  кожна дитина класу обрала собі деревце. Ми в кожну пору року слідкуємо як дерева змінюються. Вчимося описувати любий предмет, добираємо найбільш влучні прикметники, дієслова. Використовую різні види інтерактивних вправ, багато ребусів, кросвордів, загадок, народний календар. Застосовую інноваційні технології навчання.

Для ознайомлення з багатством рідної мови практикую виготовлення записничків: «Загадки», «Лічилки», «Мирилки», «Закликаночки», «Колискові». Діти працюють в парах, в групах. Використовую проектні технології. Ми вивчаємо українські народні пісні, ігри, проводимо конкурси декламаторів, «Свята рідної мови, пісні», виставки прочитаних книг, рекомендованої літератури.

Аналізуючи пророблену роботу, дійшла висновку, що приділяючи велике значення розвитку мовлення дітей, використовуючи різні види вправ, комунікативна компетентність дійсно зросла.

Реалізуючи дану тему  я переконалася, що сьогодні актуальним і важливим є питання оволодіння найменшими громадянами України літературними нормами державної української мови.

Бібліографія

1. Державний стандарт початкової загальної освіти. Початкова школа №8, 2010р. с. 11.

2. Савченко О. Я. «Виховний потенціал початкової освіти» К.: 2009, с. 177-178.

3. Сухомлинський В. «Розмова з молодим директором». К.:, Радянська школа. 1988р.

4. Савченко О. Я. «Читанка» К.: Освіта. 2010р.

5. Стребна О.А. «Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи». Харків. Основа. 2006 р.