ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ УЧНІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ

Валентина Кот, учитель початкових класів загальноосвітньої школи

І-ІІІ ступенів с. Казавчин

Анотація. В даній статті йдеться про необхідність удосконалення ефективності національного виховання. . Цей напрям виховання в початковій школі має на меті формування у дітей знань і уявлень про українське суспільство, рідний край, розкриття на доступному рівні особливостей взаємодії людей у родині, в колективі, суспільстві, виховання в них позитивного особистісного ставлення до цінностей і символів Української держави; виховання гуманної, соціально активної, відповідальної особистості. 

Зміст початкової освіти визначається Державним стандартом початкової загальної освіти, який розробляється відповідно до мети початкової школи з урахуванням пізнавальних можливостей і потреб молодшого шкільного віку. У результативній  складовій кожної освітньої галузі Державного стандарту визначено державні вимоги до навчальних досягнень учнів, які відповідають структурі предметних компетентностей.  Водночас із предметною підготовкою, за роки початкової освіти діти мають оволодіти ключовими компетентностями (вміння вчитися, загальнокультурна, громадянська, здоров’язбережувальна, соціальна компетентності з ІКТ), які передбачають їх особистісно соціальний розвиток і формуються на між предметній основі. Хочу зупинитися на громадянській компетентності. Така компетентність як ключова має міждисциплінарний характер і спрямовується на соціалізацію особистості, набуття громадянських якостей, навичок співжиття і співпраці в суспільстві, дотримання соціальних норм і правил.  

У сучасній школі ідеї громадянського виховання органічно вписуються у зміст і методику навчальної і позаурочної роботи, в організацію життєдіяльності школярів. Цей напрям виховання в початковій школі має на меті формування у дітей знань і уявлень про українське суспільство, рідний край, розкриття на доступному рівні особливостей взаємодії людей у родині, в колективі, суспільстві, виховання в них позитивного особистісного ставлення до цінностей і символів Української держави; виховання гуманної, соціально активної, відповідальної особистості.  Основа громадянськості закладається в дитячі роки. У «Розмові з молодим директором школи» В. Сухомлинський дає таку пораду: «… займіться перспективою становлення людини – громадянина,» адже «дитина, якій сьогодні сім років, яка не сміливо переступає поріг школи і виводить у зошиті кружечки і палички, через десять років, на ваших очах стане громадянином». [12, 559 ]  Любов до рідного краю, рідної культури, рідної мови починається з малого з любові до своєї сім'ї, до своєї домівки, до своєї школи. Поступово зі зростанням особистості, ця любов переходить у любов до рідної країни, до її історії, минулого і сучасного, до всього людства.  Пошана до батьків, свого родоводу, традицій, любов до рідного краю завжди переростає в любов до «великої Батьківщини – України». Батьківщина для кожного свідомого громадянина є настільки рідною, дорогою, що вона порівнюється з Матір’ю.  Могутнім вихователем, із яким дитина пов’язана з раннього віку, є мова.

         Саме через рідне слово педагоги повинні передати вихованцям споконвічні духовні національні цінності – українську пісню, казку, легенду, історію, здобутки культури.  Найбільші можливості у здійсненні завдань громадянської компетентності містять програми предметів «Читання» та « Я і Україна». Пріоритет на роль належить активним методам і формам, що ґрунтуються на демократичному стилі взаємодії, спрямованні на самостійний пошук істини і сприяють формуванню критичного мислення, творчості.   На кожному уроці у центрі уваги потрібно ставити щоденні проблеми учнів та їхніх батьків. При можливості старатися наводити приклади із життя сьогодення. Так при вивчені теми «Рідна домівка, рідна сім'я – тут виростає доля моя» у 2 класі, учні опрацьовуючи оповідання В. Осєєвої «Сини», використовують метод «Займи позицію». Під час уроку вчаться захищати власну позицію і вислуховувати інших.

Дуже важливо звертати увагу на теми уроків для того щоб проводити інтегровані. Так при вивчені теми «Буду я природі другом, милуюся, оберігаю, прикрашаю…» важливо об’єднати із темою «Поведінка людини у природі» урок «Я і Україна». Учні заздалегідь готують інформацію про «Роль людини у природі». І тут прекрасним методом для використання інформації учнів є «Мозковий штурм».   На уроці «Я і Україна» при вивчені теми «Значення Сонця, води , повітря в збережені і зміцнені людини» велику перевагу віддаю груповій роботі. Тут дітям дається велика можливість доводити, обґрунтовувати свої думки, підтверджувати текстом із підручника чи додаткової літератури. Тут спрацьовує метод «Прес».     

Тема українського патріотизму і громадянськості є наскрізною у творах Тараса Шевченка. Шевченкове слово входить у наше єство з малку: спочатку дитина вбирає пісні поета з вуст матері, переступивши поріг школи, з допомогою вчителя вона торкається чистої і трепетної краси рядків «Тече вода з-під явора», чарівної простоти і дивовижної гармонії вірша «Садок вишневий коло хати». Під час вивчення творів Тараса Шевченка, підбиваючи підсумок уроку можна використовувати метод «Мікрофон». Для того щоб поглибити учнівські знання про Т.Г. Шевченка, розвивати вміння виразного читання поетичних творів, виховувати любов до творчості поета підсумковий урок з елементами інсценізації проводимо у «Батьківській світлиці».  Цікавими для дітей є нетрадиційні уроки, узагальнення вивченого: уроки-свята, уроки-зустрічі, уроки-екскурсії. Так після вивчення розділу «Рідна домівка, рідна сім'я – тут виростає доля моя» проводиться урок узагальнення вивченого матеріалу у вигляді уроку-свята «Шануй батька й неньку».  Неможливо уявити справжнього громадянина, який би не виявляв любові до рідного краю, не шанував батька, матері, не турбувався про охорону природи рідної землі. Отож, навчаючи дітей, стараюся виховувати справжнього патріота своєї землі, який буде жити і творити в майбутньому.

Література

1.     Державний стандарт початкової загальної освіти. Початкова школа №8, 2010р. с. 11.

2.     Савченко О. Я. Виховний потенціал початкової освіти. –  К.: 2009, с. 177-178.

3.     Сухомлинський В. Розмова з молодим директором.  -  К.:, Радянська школа. 1988р.

4.     Савченко О. Я. «Читанка» К.: Освіта. 2010р.

5.     Стребна О.М. Інтерактивні методи навчання в практиці роботи початкової школи. -  Харків. Основа. 2006 р.