МОРАЛЬНІСТЬ ОСОБИСТОСТІ – НАЙВАЖЛИВІШИЙ СКЛАДНИК ГРОМАДЯНСЬКОЇ СВІДОМОСТІ

Галина Блашків, вчитель зарубіжної літератури навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад  І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад» с. Соломія Гайворонського району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про те, що найважливішим складником громадянської свідомості є моральність особистості. Зарубіжна література як навчальний предмет має великий арсенал засобів для перетворення  фундаментальних цінностей в індивідуальний досвід учня, дає унікальну і необхідну можливість учитися жити в конкретному соціокультурному просторі, усвідомлюючи його різноманітність та неоднозначність. Громадянська компетентність формується на різних ступенях школи: засобами різних предметів, засобами позакласної роботи, всією організацією шкільного життя.    

   

         Головний екзаменатор наших учнів – життя. Наскільки вони будуть адаптованими до соціального середовища, здатними оперативно приймати правильне рішення в нестандартних ситуаціях, вмітимуть аналізувати і контролювати власну діяльність, залежить насамперед від школи.

Традиційно мета шкільної освіти визначалась набором знань, умінь і навичок, якими має оволодіти учень. Сьогодні такий підхід виявився недостатнім. В сучасних умовах «старіння» інформації відбувається значно швидше, ніж завершується цикл навчання у школі, і схема передачі необхідних знань від учителя до учня виглядає застарілою.  Немає необхідності перевантажувати пам`ять учнів знаннями, бо існують величезні бази інформації. Потрібно просто навчити дітей правильно ними користуватися.

         Сьогодні соціуму потрібні учні і випускники, готові змінюватися і пристосовуватися до нових потреб життя, оперувати і управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатися упродовж життя. А це значною мірою залежить не тільки від отриманих знань, умінь і навичок, а від деяких додаткових якостей, для позначення яких використовуються поняття компетенція і компетентність, що найповніше відповідають сучасному розумінню мети освіти.

         Компетентність – це здатність приймати рішення й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності. Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу з різних життєвих ситуацій, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

Компетентність = мобільність знань + гнучкість методу + критичність мислення.

         Мета громадянської компетентності: учень повинен знати про національні, європейські та загальнолюдські цінності, сутність демократії, права і свободи людини і громадянина і механізми їх захисту. Учень має вміти орієнтуватись у проблемах сучасного суспільного життя в Україні, Європі й світі та визначати власну позицію щодо їх розв’язання, реалізовувати та послідовно обстоювати  і захищати свої права й інтереси; ефективно спілкуватися, долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, робити свідомий вибір та діяти відповідально, застосовувати демократичні технології прийняття колективних рішень, враховуючи власні інтереси і потреби інших громадян, брати участь в діяльності органів самоврядування, волонтерській діяльності у громаді, критично мислити.

         Проблема громадянського виховання дітей набуває все більшого значення в сучасний період. Адже ми живемо у досить складний і водночас дуже цікавий час: ламаються застарілі стереотипи, стрімко оновлюється суспільство. Дедалі частіше звертаємося до витоків нашої духовності і з жалем переконуємося, що багато втрачено, забуто, загублено. Наша справа на цьому етапі навчити дитину шанувати рідне слово, не цуратися свого роду, краю, любити пісні, які ще з народження співала мати, знати звичаї та обряди свого народу. Проблема громадянського виховання дітей переростає у проблему громадянського виховання нації, яка з кожним днем набуває все більшої актуальності.         

         Виховувати особистість з активною громадянською позицією – завдання не з легких. Одним із завдань вчителя зарубіжної літератури є підвищення загального рівня культури учнів як повноправних членів соціуму та активних учасників соціальних процесів; виховання в учнів поваги до національної культури та інших етнокультурних традицій; формування планетарного мислення, вільної орієнтації в розмаїтті культурних явищ.

Найважливішим складником громадянської свідомості є моральність особистості. Вона містить такі гуманістичні риси, як доброта, увага, чуйність, милосердя, толерантність, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність, справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до своїх батьків, роду.

 Вивчаючи у 8 класі тему «Давньогрецька лірика та її особливості», а саме творчість Тіртея та Архілоха, обговорюємо з учнями дві долі людини-воїна: хороброго воїна-патріота та воїна-зрадника (елегія «Добре вмирати тому…» Тіртея). Навіщо автор змальовує долю двох воїнів? Аналізуючи вірш, діти доходять до висновку, що почесніше бути хоробрим воїном і загинути у славі за свою Батьківщину, аніж осоромитися самому і заплямувати, зробити удвічі нещаснішою свою сім`ю, що іншого виходу немає: якщо ти чесна людина, то повинен захищати свою Батьківщину. Порівнюючи вірш Тіртея   із поезією Архілоха «Носить тепер гордовито…», запитую учнів: «Чому Архілох цінує своє життя більше, ніж військову доблесть? Яка різниця між воїном, що йде захищати свою Батьківщину, і воїном-найманцем, який завойовує нові колонії, заробляючи на прожиття?» В даному випадку використовую прийом «Займи позицію»: Хто правий: Архілох чи Тіртей? Відбувається обмін думками щодо вибору учнів.

Вивчаючи повість М.В.Гоголя «Тарас Бульба» ставлю за мету показати героїзм українців у боротьбі за свою свободу, сприяти вихованню патріотичних почуттів, формуванню громадянської позиції, допомагаю учням зрозуміти патріотичну позицію автора.

Використовую бесіду за запитаннями:

-         які епізоди твору можуть бути свідченням любові автора до України?; (картини природи, описи козаків у кращих фольклорних традиціях).

-         чи можна автора вважати толерантною людиною? (автор з повагою зображує ворогів, визнає їхню силу, описує службу Божу в католицькій церкві);

-         чи можна говорити про гуманізм повісті, адже в ній зображується війна? (автор засуджує війну);

переказ тексту з творчим завданням: навести приклади епізодів,що свідчать про героїзм козаків, їхню мужність;

історичний коментар «Звичаї козаків»;

дослідницька роботу: знайти в авторських описах козаків фольклорні елементи;

творчу роботу: твір-мініатюра «Героїчні сторінки життя запорожців»,

порівняти зображення лицарів у романі В. Скотта «Айвенго» і козаків.

         Читаючи з дітьми роман «Мандри Гуллівера» Дж. Свіфта, не тільки допомагаю зрозуміти особливості сатири і алегорії, спрямованих на викриття соціального устрою Англії 18ст., але сприяю вихованню негативного ставлення до людських і суспільних вад, конфліктів і тих, хто їх породжує (складання схеми «Парадокси Ліліпутії»).

Отже, як вчитель зарубіжної літератури, я намагаються донести до дитячого серця розуміння значимості моральних якостей у житті людини, які  у подальшому їхньому житті стали б визначальними.

В позаурочний час проводжу з дітьми виховні заходи, метою яких є ознайомити учнів із поняттям права людини, розкрити їх зміст, розвивати в учнів впевненість, виховувати правову свідомість та активний метод захисту прав людини, ознайомити учнів із міжнародними правовими стандартами прав людини, виховувати громадянську позицію: Подорож країною права «Ти людина – значить маєш право», виховний захід «Правові обов`язки учнів», круглий стіл «Споживачі та їх права. Захист прав споживачів». ігрові конкурси на правову тематику. Гра «Закон і ми».

         Отже, громадянська компетентність формується на різних ступенях

школи: засобами різних предметів, засобами позакласної роботи, всією організацією шкільного життя.    

                           

             Бібліографія

1. Концепція громадянської освіти та виховання в Україні. http://ukrcivnet.iatp.kiev.ua/Concept.html .

2. Пометун О. Компетентнісний підхід – найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. – 2005. - №1. – С.65-69.

     3. Терещенко А. Б.  Cучасний стан громадянської освіти в Україні та   

     європейських країнах: аналітичний звіт [Електронний ресурс] /   

     Терещенко    

     А. Б., Овчарук О. В., Іванюк І. В. — К., 2013

     4.  Пометун О.І. Формування громадянської компетентності: погляд з                   

     позиції сучасної педагогічної науки // Вісник програм шкільних обмінів .         

      –  2005. – № 23. – С.