Шановні педагоги! Дякую за участь у роботі районної конференції!

РОЛЬ УРОКІВ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ, САМОСВІДОМОСТІ ТА ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ УЧНІВ

Людмила Лобач, вчитель художньої культури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Чемерпіль Гайворонського  району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті розглядаються особливості  виховання національної свідомості, самосвідомості та патріотичних почуттів на уроках української художньої культури. Розкрито зміст понять «патріотичне, національне, громадянське виховання». Визначено напрямки їх реалізації у навчально – виховному процесі школи.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. [1]

     Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське, національне виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають нагальним вимогам і викликам сучасності, формують свідомість та самосвідомість.
У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. [1]  Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю. Громадянське виховання покликане сприяти формуванню соборності держави, що є серцевиною української національної ідеї.
Важливе місце у системі засобів формування національної свідомості учнів посідає українська художня культура. Українська художня культура – це культурна спадщина українського народу у багатобарвній палітрі культур народів світу. Вона розкриває цінності українського мистецтва, а також явища, пов’язанні з їх творенням, зберіганням і поширенням. [2]
Сьогодні, коли Україна є незалежною державою, відроджується історична пам'ять її народу, культура, мова, відповідно відроджується національна система виховання. [3] Лише правильно організована, вона може сформувати повноцінну, національно-свідому особистість громадянина України. Нам є на кого рівнятися, є з кого брати приклад, є ким пишатися, є в кого вчитися, що захищати. Сьогодні продовжується естафета мужності і героїзму. Національно - патріотичний напрямок виховної роботи знайшов відображення у проведення уроків  художньої культури в школі.
 Найголовнішим завданням в своїй роботі, вважаю, сформувати в старшокласників почуття національної гідності і гордості за свою землю, народ, Батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності.  Виховний потенціал уроків художньої культури я  реалізую, насамперед, через культурно – мистецьку спадщину рідного краю, опанування національними культурними цінностями, глибинним осягненням вікових художніх традицій українського народу, спадкоємцями яких учні стануть у майбутньому. Поряд з національною художньою спадщиною використовую художнє краєзнавство, як чинник, що формує національну свідомість, самосвідомість та патріотичні почуття учнів. 
   На уроках художньої культури я прагну навчити кожного школяра вміти самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати набуті знання для формування себе як особистості.
    Урок художньої культури – це справжній театр емоцій, вражень, захоплень. Щоб зацікавити, переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоційно - естетичного досвіду учнів, я прагну довести дітям щодо таких найбільш життєвих цінностей, як людина, її життя і здоров'я, Батьківщина, патріотизм. Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не зможе існувати. Нова система цінностей формується болісно і суперечливо. Ось чому становлення ціннісної свідомості особистості в сучасній ситуації є однією з найбільш важливих і актуальних завдань, які спроможний виконати предмет художня культура. [3] 
  На своїх уроках розвиваю особисті якості громадянина України: національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну і художньо-естетичну культури. Роботу організовую за такими напрямками:
1.    Художня культура українського народу. На даному етапі знайомлю учнів з історичним шляхом, який пройшла українська художня культура, відповідно хронологічним межам:
Давній час ( з найдавніших часів до У ст.). Учні стають учасниками міні – дискусії «Чим особлива трипільська художня культура».
Середньовіччя (кінець У-ХІУ/ХУ ст.). Вивчення матеріали проводжу у вигляді виступів представників мистецьких професій: зодчий, художник – майстер мозаїки та фрески, іконописець, художник – ілюстратор, які зробили вагомий внесок у розвиток культури Київської Русі.
Відродження (ХІУ – ХУІ/ХУІІ ст.). Знайомлю учнів з розвитком архітектури в Галицько – Волинських землях. Підсумком роботи є створення проекту «Замки – справжні архітектурно – історичні перлини України»
Новий час (ХУІІ- ХІХ ст.). Даний період у українській художній культурі називають «золотим віком української музики». На уроках практикую слухання української пісенної лірики, пропоную учням заспівати улюблені ліричні пісні.
Новітній час (з ХХ  ст.). Період проголошення незалежності України викликав високе піднесення національного духу. При вивченні культури ХХ ст.  організовую виставку «Повернуті імена». Даю учням можливість зрозуміти, що кожен із нас, зобов’язаний не допустити національного забуття і примножити славні культурні традиції нашого народу.
2.    Культура  рідного краю.  Головним завданням своєї роботи по даному напрямку вбачаю -  відродити замулені криниці духовності рідного краю. В результаті дослідницько – пошукової роботи створено посібник «Люби і знай прибузький рідний край. Чемерпіль».
3.    Мистецька скарбниця України. За допомогою мистецтва розкриваю національні уявлення про красу, тісно пов’язані з історією народу, його побутом, умовами життя та характером. До скарбниці входить спадщина талановитих людей: архітекторів, письменників, майстрів образотворчого мистецтва, музикантів і композиторів, акторів театру і кіно.
4.    Культурно – мистецькі заклади України. З метою формування почуття духовного відродження, підвищення культурно – освітнього процесу практикую віртуальні подорожі відомими музеями України. В процесі роботи знайомлю з  цінними експозиціями предметів побуту, витворами декоративно – ужиткового мистецтва, національним одягом. Разом з учнівським та батьківським колективами створили в школі музейну кімнату «Світлиця». Автентичність краю показали на вишитій карті Чемерполя «Моє село – перлина Бугу».
5.    Народні промисли і ремесла. За допомогою сучасних технологій навчання демонструю найкращі традиції та самобутність  українського народного мистецтва. В процесі пошукової роботи, разом з учнями, узагальнили матеріали про розвиток промислів рідного краю:  «Віникоплетіння – рукотворна перлина Чемерпільського краю», «Чемерпільська хата – колиска роду», «Народні промисли Чемерполя».
Як бачимо, культурна спадщина виконує роль середовища, в якому, через прилучення до вічних цінностей культури формується людина. Виховання національної свідомості, самосвідомості  та патріотичних почуттів на уроках художньої культури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю.

Бібліографія

1. Концепція національно – патріотичного виховання [Електронний ресурс] : наказ М-ва освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 // Міністерство освіти і науки України : офіц. веб-сайт. – Текст. дані. – Київ, 2015.
2. Масол Л. - Загальна мистецька освіта:теорія і практика. - К. : Промінь, 2006. - 432.3.

3. Масол Л. - Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітній школі // Інформаційний збірник  МОН України.- 2004. -№ 10.- С. 4 - 9.

72 коментарі:

  1. Дякую Людмило Федорівно! Гарна і змістовна стаття. Багато нового дізналася про село Чемерпіль, його історію та культуру. Хай щастить!

    Олена Вдовиченко директор ЗШ І-ІІІ ст.с.Хащуате

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Катерина Бондаренко23 січня 2016 р. о 08:30

      Урок художньої культури –це справжній театр емоцій , вражень, захоплень ,адже вчителю потрібно відірвати учня від ілюзорного світу комп’ютера та широко відчинити вікно мистецтва, що надихає, наповнює новими силами до життя.
      Як зацікавити ,переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоціійно-естетичного досвіду учнів Людмила Яедорівна знає. Так тримати.

      Видалити
    2. Катерина Бондаренко23 січня 2016 р. о 08:44

      Щиро дякую Людмилі Федорівні за цікаву та змістовну статтю.

      Видалити
    3. Олено Михайлівно,запрошую на екскурсію.

      Видалити
  2. Патріотичне виховання займає головне місце в сьогоденні сучасного підростаючого покоління і Людмила Федорівна його широко впроваджує у своїй роботі.
    Удачі і наснаги.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Головне не зупинятися, а наполегливо йти до поставленої мети. Дякую Вам, Тетяно!

      Видалити
  3. Чудова стаття!!Ваші уроки,Людмило Федорівно,сприяють розвитку в учнів любові до рідного краю,його звичаів та традицій, формують почуття гордості за свою Батьківщину,допомагають розвиватися морально та естетично.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Лише знаючи історію рідного краю - можна відновити національну гідність людини, виховати Патріота. Дякую Вам, Ольго.

      Видалити
  4. З великим задоволенням та цікавістю прочитала вашу статтю. Дякую за те, що завдяки вашій статті я змогла дізнатися багато нового та цікавого про таке чудове село Чемерпіль. Дуже гарна, цікава та повчальна стаття. Було дуже гарно висвітленно вміння правильного виховання майбутнього покоління нашої Батьківщини. Бажаю Вам натхнення у вашій праці.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Патріотичне виховання - це щасливе майбутнє наших дітей. Дякую, пані Оксано, за звісточку з далекого зарубіжжя. Чекаю на гостини.

      Видалити
  5. Дякую за таку актуальну в наш час статтю!
    Саме на ідеалах, що вкоріненні в життя народу, його свідомість, творчу діяльність, працю має відроджуватись українська сім'я та виховання підростаючих поколінь. Такий підхід забезпечить повноцінний розвиток суспільства і людини в цілому.
    Дякую, що поділилися власним досвідом та думками з цього питання.
    Вчитель початкових класів ЗОШ І - ІІІ ст. с. Хащувате Марчук Л. О.

    ВідповістиВидалити
  6. Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання. Від роду до народу, нації - такий природний шлях розвитку кожної дитини, формування її національної свідомості й громадянської зрілості. Дякую Вам, Ларисо.

    ВідповістиВидалити
  7. Формування художньої етнокультури є складовою частиною сучасної концепції розвитку національної культури, в тому числі традиційної народної художньої творчості, а відтак має важливе педагогічне та суспільне значення. Дякую за цікаву статтю !!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Я переконана, що патріотизм сьогодні є нагальною потребою і для держави, оскільки високий рівень патріотизму громадян забезпечить як повноцінний гармонійний індивідуальний розвиток особистості в державі, так і суспільства.

      Видалити
  8. Володимир Вікторович23 січня 2016 р. о 11:21

    Національна система виховання на уроках художньої культури створює всі умови для того, щоб розкривалися природні задатки, формувалися нахили, здібності, вироблялося творче, самобутнє світобачення кожної особистості, реалізовувався її творчий потенціал.Хай щастить !!!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Культура України посідає гідне місце у світовій культурі. Наше завдання - зберігати і примножувати національну культурну спадщину. Дякую.

      Видалити
    2. Автор видалив цей коментар.

      Видалити
  9. Дуже дякую! Дуже цікаво!

    ВідповістиВидалити
  10. Дякую, Людмило Федорівно, за чудову статтю!Дуже актуальним в наш час є формувння в старшокласників почуття національної гідності і гордості за свою землю, народ, Батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Патріотичне виховання – центральне ядро у формуванні громадянської свідомості і національної самосвідомості учнів.Саме тому в школі приділяється велика увага цьому напряму роботи.
      Дякую, запрошую до співпраці.

      Видалити
  11. Дякую шановна колего за змістовну, життєву,навчально-виховну статтю. Успіхів у роботі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Патріотичне має охоплювати всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяти формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманні громадянину України.
      Дякую.

      Видалити
  12. Володимир Бичок24 січня 2016 р. о 22:46

    Шеф! Творчих злетів, та вдячних учнів. З повагою вчитель фізичної культури Бичок В.В.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Без підтримки, колективних ідей реалізувати задумане не просто. Дякую за взаєморозуміння.

      Видалити
  13. Оксана Заянчуковська24 січня 2016 р. о 23:13

    На своїх уроках Людмила федорівна розвиває особисті якості громадянина України: національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну і художньо-естетичну культури. Незвіданих вершин.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Базис закладаєте Ви, Оксано Сергіївно.А в старшій школі вибудовується сформована особистість.Дякую за плідну працю в тандемі.

      Видалити
  14. Валентина Самайчук24 січня 2016 р. о 23:36

    Найголовнішим завданням в роботі Людмили Федорівни є формування в старшокласників почуття національної гідності і гордості за свою землю, народ, Батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності. Бажаю успіхів у роботі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Звичайно, Валентино Леонідівно,слід звертати увагу на те, що історія культури органічно
      пов'язана з історією народу як з безперервною зміною численних поколінь, кожне з яких робить свій внесок у культурну спадщину.Особливе місце у вирішенні завдань формування національної свідомості школярів належить історії та художній культурі.
      Дякую.

      Видалити
  15. Цілісний процес виховання передбачає естетичну освіченість і вихованість. Виховуючи естетичні погляди, смаки, які ґрунтуються на народній естетиці та на кращих надбаннях цивілізації, національне виховання передбачає вироблення умінь примножувати культурно-мистецькі надбання народу, відчувати й відтворювати прекрасне в повсякденному житті. Дякую за гарну статтю. Так тримати.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щоб діти стали справжніми громадянами, творцями своєї долі, необхідно, аби вони за час навчання школі міцно засвоїли духовність, культуру рідного народу, глибоко пройнялися його національним духом, способом мислення і буття.
      Дякую.

      Видалити
  16. Сприймати твори мистецтва не можна без затрати певних розумових та духовних сил, без зосередженості їх на художньому творі. Водночас справжній твір мистецтва щедро віддячить, збагативши розум і почуття людини.Для того, щоб твір мистецтва розкривався перед дитиною в своєму пізнавальному та духовному значенні, Людмила Федорівна намагається розвивати здатність сприймати та розуміти твори мистецтва як художнє відображення навколишнього. Дякую за цікаву статтю. З найкращими побажаннями Худа Н.М.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Твори мистецтва є особливо цінними для виховання та розвитку дітей у школі. Тому майже на всіх уроках для формуванні національних цінностей школярів використовую засоби народного мистецтва та творчості.
      Дякую.

      Видалити
  17. Віктор Васильович Марченко.
    Виховання любові до рідного краю, до Батьківщини – одне з головних завдань уроків образотворчого мистецтва. Цьому сприяють уроки які спрямовані на ознайомлення з побутом, історією та культурою народу; уроки декоративно-прикладного народного мистецтва; уроки малювання з натури пейзажів рідного краю, портретів земляків, предметів побуту свого регіону; розмови з учнями про рідний край, його природу, про українських художників, вчених і діячів культури .На уроці діти мають відчути, що вони є частиною народу великої і багатої країни, що вони – громадяни України, українці.
    Дякую за цікаву статтю. Продовжуйте працювати в обраному напрямку.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. З метою духовного розвитку школярів у процесі роботи використовую матеріал українського декоративного мистецтва, що слугує важливим засобом зміцнення національної свідомості, згуртування і єдності всієї нашої нації і великої родини.Дякую.

      Видалити
  18. Дмитро Поліщук25 січня 2016 р. о 03:15

    Шановна Людмила Федорівна ви взірець для наслідування підростаючого покоління. Так тримати.

    ВідповістиВидалити
  19. Ваші учні Аня та Іра25 січня 2016 р. о 13:09

    Людмила Федорівна, ваш посібник "Люби і знай прибузький рідний край.Чемерпіль" відкрив для нас багато цікавого.Дякуємо.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Анютко і Іринко, на часі новий посібник з історії культури рідного краю. До співавторства запрошую і вас, розумних і старанних дівчаток.

      Видалити
  20. Оксана Сергіївна25 січня 2016 р. о 13:17

    Спасибі., що виховуєте в наших дітях національну свідомість та патріотичні почуття.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оксано Сергіївно, дякую за гарні слова і надалі буду використовувати можливості для розкриття основних тенденцій розвитку культури, показувати спадковість, що існує між
      різними періодами культури українського народу, наголошуючи на соціальній суті культури, її місці в житті суспільства, систематизувати знання учнів, працювати над термінологією, характеристикою окремих течій в мистецтві, культурних діячів, творів мистецтва.

      Видалити
  21. Найголовніша мета педагога - виховати достойного громадянина своєї держави. А де, як не на уроках художньої культури можна настільки близько долучитися до традицій народу, дізнатися про витоки та прослідкувати еволюцію не тільки ремесел, засобів праці, а й людини духовно. Це становлення відбувалося через призму попереднього досвіду, усвідомлення себе, як частини чогось значущого, величного, а саме Батьківщини. Дуже доречним є те, що Ви, Людмило Федорівно на своїх уроках використовуєте міжпредметні зв'язки, пояснюючи ті чи інші явища з точки зору інших наук, наприклад пояснюючи розвиток культури з точки зору історії. Це зумовлює пізнавальну діяльність не тільки з Вашого предмету, а й з інших, а це те, до чого повинен прагнути кожен педагог. Ваші уроки настільки насичені та багаті, що це маленьке дійство переростає в цілий театр, де кожен чітко знає свою роль: вчитель та учні. Використовуючи на своїх уроках інтерактивні методи, прийоми, застосовуючи інформаційно-комунікаційні технології Людмила Федорівна не тільки стимулює інтерес до предмету,а й пропагує патріотичні ідеї, які червоною ниткою пронизують кожен урок. Дякую Вам, Людмило Федорівно, за цікаву статтю, за Ваш досвід, підтримку. Бажаю Вам творчого натхнення та подальших здобутків! Так тримати!

    ВідповістиВидалити
  22. Для педагогічного колективу нашої школи патріотичний напрямок роботи був і залишається пріоритетним. Формування громадянина - патріота України, підготовленого до життя, з високою національною свідомістю, виховання громадян, які здатні побудувати громадянське суспільство, залежить від кожного з нас.
    Дякую, Маріє Василівно. Ви молодий, але перспективний та здібний педагог.Успіхів у реалізації поставленої мети.Розраховую на інтегровані уроки.

    ВідповістиВидалити
  23. Олександр Федорович Собко26 січня 2016 р. о 22:57

    Шановна колего , щиро дякую за змістовну та цілісну статтю. Так тримати.

    ВідповістиВидалити
  24. Для мене, як педагога-початківця, дуже важливим є запозичення досвіду старших колег. Дякую, Людмило Федорівно, за змістовний опис своїх уроків патріотичного виховання, адже саме в школі відбувається становлення особистості і від того, які засади ми закладемо на початковому етапі залежатиме подальший розвиток людини. Бажаю успіхів у подальшій роботі!
    З повагою, Гишко А.Е.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. У молодшому шкільному віці важливо формувати здатність дитини пізнавати себе як члена сім’ї; родини, дитячого угрупування; як учня, жителя села; виховувати у неї любов до рідного дому, краю, вулиці, своєї країни, її природи, рідного слова, побуту, традицій. Перед Вами, Анастасіє Едуардівно стоїть не просте задання.
      Дякую.

      Видалити
  25. Чудова стаття! Патріотичне виховання школярів - це актуальна проблема сьогодення. І саме завдяки традицій народу його історії Ви виховуєте в учнів почуття гідності, гордості та патріотизму, що вдало розкрили у своїй статті. Дякую, успіхів у подальшій роботі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Нині патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості.
      Дякую, Ігоре Анатолійовичу за розуміння.

      Видалити
  26. Людмила Федорівна,в своїй статті Ви чітко вказали, що найважливішим складником громадянської свідомості є моральність особистості. Бажаю Вам творчих здобутків та натхнення в подальших працях!

    ВідповістиВидалити
  27. ознайомилася з вашим матеріалом , стаття корисна та актуальна,деякі тези взяла на замітку . Художня культура - цікавий предмет , який допоможе пізнати багатограний світ культури .Натхнення та благополуччя .

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Так,дійсно цікавий предмет. На уроках художньої культури формуються моральні ідеали старшокласника на прикладах позитивних героїв художніх творів, встановлюється живий зв'язок далекого минулого із сучасністю, виховується почуття гордості за свою Батьківщину, свій народ.
      Дякую, Вам, Ольго!

      Видалити
  28. Юлія Пошенко28 січня 2016 р. о 13:33

    Дякую за цікавий досвід! Особливо в захопленні від величезної пошукової роботи з народних ремесел села Чемерпіль. Це так важливо сьогодні вивчати, збирати по краплинці все те, що так нам рідне! А головне - передавати цей скарб від покоління до покоління. Успіхів Вам, колего!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Багатющий скарб ми отримали в спадок і мусимо зберегти його та, нічого не втративши, передати нашим дітям, щоб не перервався зв'язок поколінь, щоб зберегти генетичну пам'ять нашого народу.
      Дякую.

      Видалити
  29. Статтю твою я прочитала, я думаю, що ти вірно розставила акценти: якщо немає коріння - ніяке й насіння.Так кажуть в народі і я цілком з цим згодна. Патріотизм це й є не що інше як любов до матері, до землі, до своїх предків. А школа та вчителі мають почесну місію - донести ці поняття до сердець та умів своїх вихованців, тому що це базис, який цементує таке поняття,як ОСОБИСТІСТЬ. Я здалеку спостерігаю за тим, як сьогодні живе та як пливе "корабель" , який називається Чемерпільська школа. Я вдячна тобі,що ти так вміло ним кермуєш, що зуміла сформувати колектив однодумців, що діти задоволені та закохані у своїх педагогів.Так тримати!!! А я й до сьогодні оговорююсь "по Фрейду" -"А у нас в Чемерполі" й з гордістю розповідаю своїм колегам про твою роботу з виховання патріотів своєї землі.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую за гарні слова, запрошую відвідати наш заклад. Раді зустрічі!

      Видалити
  30. Статтю твою я прочитала, я думаю, що ти вірно розставила акценти: якщо немає коріння - ніяке й насіння.Так кажуть в народі і я цілком з цим згодна. Патріотизм це й є не що інше як любов до матері, до землі, до своїх предків. А школа та вчителі мають почесну місію - донести ці поняття до сердець та умів своїх вихованців, тому що це базис, який цементує таке поняття,як ОСОБИСТІСТЬ. Я здалеку спостерігаю за тим, як сьогодні живе та як пливе "корабель" , який називається Чемерпільська школа. Я вдячна тобі,що ти так вміло ним кермуєш, що зуміла сформувати колектив однодумців, що діти задоволені та закохані у своїх педагогів.Так тримати!!! А я й до сьогодні оговорююсь "по Фрейду" -"А у нас в Чемерполі" й з гордістю розповідаю своїм колегам про твою роботу з виховання патріотів своєї землі.

    ВідповістиВидалити
  31. Наташа Мищенко29 січня 2016 р. о 03:48

    Честно говоря ти одна из всих ,яка затронула именно традиции виховання , адже саме на них и формируються вси почуття .Багато идентичних но ти написала трошки и висвитила все .Молодець. Прошу вибачення за ошибки ,комп у мене настроений на российский мови и вси слова красни . Я вже давно в России живу в Москви. Удачи тоби у всьому.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Традиції виховання- це якраз ті найміцніші елементи, що об'єднують нас, людей, в один народ, в одну націю.
      Дякую.

      Видалити
  32. Людмила Федорівна! Я приєднуюсь до всіх попередніх коментарів. У мене не має, що добавити до того, що було сказано попередниками. Ваша праця цікава та творча. Творчих Вам успіхів та здібних учнів!

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Щиро дякую, за позитивний відгук. Бажаю Вам успіхів та творчого натхнення!

      Видалити
  33. Я розділяю з Вами ту думку, що в учнів потрібно виховувати почуття поваги та любові до своєї Батьківщини, вивчаючи її історію, мову, звичаї, традиції. Ми прагнемо жити в квітучій, щасливій Україні і повинні зробити все для цього, а саме виховувати гідних патріотів нашої Батьківщини. Оксана Малінович

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Мені дуже приємно, Оксано. Дякую за Ваш допис. Сподіваюся, що все, що ми вкладаємо в дітей знайде відгук у їхніх серцях. Бажаю Вам творчого натхнення!

      Видалити
  34. Безперечно, сьогодні найбільш актуальними напрямками виховання є патріотичне, громадянське, національне виховання. Цілком погоджуюся з думкою, що виховний потенціал уроків художньої культури слід реалізовувати через культурно-мистецьку спадщину рідного краю. Впевнена, що пошукова робота, якою займаєтеся Ви і Ваші учні, сприяє вихованню національної свідомості, патріотичних почуттів. Бажаю Вам, шановна Людмило Федорівно, творчих успіхів, наснаги і, звичайно ж, здоров'я! З повагою вчитель ЗШ І-ІІІ ст. № 1 м.Гайворон Осіпчук І.А.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую Вам, Ірино Анатоліївно, за допис, за гарні слова. Приємно, що оцінили статтю. Бажаю Вам успіхів, натхнення та всіх благ!

      Видалити
  35. Прочитала Вашу статтю, Людмило Федорівно, на одному подиху. Безперечно, уроки художньої культури є дієвим засобом у формуванні національної свідомості сучасної молоді. Долучаючи учнів до мистецької скарбниці нашого народу, Ви виховуєте справжніх патріотів. Творчих Вам злетів! З повагою Ірина Семенюк

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Дякую, Ірино за позитивну оцінку статті. Підтримую Вашу думку, адже Батьківщина єдина та незамінна, і для людини - це життєва необхідність відвідувати свою рідну землю. незалежно від того, яка відстань.
      Бажаю Вам успіхів!

      Видалити
  36. Прочитала Вашу статтю, Людмило Федорівно, на одному подиху. Безперечно, уроки художньої культури є дієвим засобом у формуванні національної свідомості сучасної молоді. Долучаючи учнів до мистецької скарбниці нашого народу, Ви виховуєте справжніх патріотів. Творчих Вам злетів! З повагою Ірина Семенюк

    ВідповістиВидалити
  37. Найголовніше для мене, як для вчителя, є виховання активної, небайдужої, творчої, відповідальної особистості. Бо саме від такої особистості залежить майбутнє нашої України. Дякую Вам, Ірино, за допис. Бажаю здоров'я, натхнення, творчих успіхів.

    ВідповістиВидалити
  38. Цікава, актуальна, повчальна стаття. Уроки художньої культури багатофункціональні, багатоаспектні, про що Ви і згадуєте у статті. Звісно, велику роль у вихованні та навчанні учнів відіграє краєзнавство (історичне, художнє); адже самоідентифікація розпочинається із пізнання себе, свого місця у соціумі й обов’язково локалізується щодо певного місця проживання, території, що неодмінно має екстраполюватися на історію малої батьківщини. «Любов до рідної землі, до малої батьківщини – одне з найсвятіших почуттів, які кожен з нас проносить крізь усе своє життя, – переконливо стверджує П. Тронько (голова Національної спілки краєзнавців України, академік НАН України). – Витоки патріотизму починаються там, де людина вперше усвідомила себе особистістю, де взяла в руки буквар, де відчула красу і безмежжя рідної природи. На схилі років ми найчастіше згадуємо батьківську хату, битий шлях, яким ходили до школи, незайманий ліс за сільською околицею... Краєзнавство тому й користується такою популярністю і любов’ю в народі, що відгукується на найтонші рухи людської душі. Далеко не кожна наука здатна так органічно поєднати минуле, сучасне і майбутнє...»
    Ви, Людмило Федорівно, вдало поєднуєте під час своєї роботи з учнями і минуле, і сьогодення, і майбутнє; використовуючи місцевий матеріал, активізуючи учнів до пошуково-дослідницької роботи, прищеплюючи велику любов до культури українського народу, до своєї маленької БАТЬКІВЩИНИ.
    Дякую, що поділилися власним досвідом! Натхнення, творчості, успіхів у подальшій роботі! З повагою Іванова О.М.

    ВідповістиВидалити
  39. Щиро дякую за змістовну, актуальну статтю! Ви молодець! Бажаю Вам миру,злагоди й любові. І вірю , що у такого прекрасного педагога, як Ви вихованці виростають справжніми патріотами.

    ВідповістиВидалити