РОЛЬ УРОКІВ ХУДОЖНЬОЇ КУЛЬТУРИ У ФОРМУВАННІ НАЦІОНАЛЬНОЇ СВІДОМОСТІ, САМОСВІДОМОСТІ ТА ПАТРІОТИЧНИХ ПОЧУТТІВ УЧНІВ

Людмила Лобач, вчитель художньої культури загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів с. Чемерпіль Гайворонського  району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті розглядаються особливості  виховання національної свідомості, самосвідомості та патріотичних почуттів на уроках української художньої культури. Розкрито зміст понять «патріотичне, національне, громадянське виховання». Визначено напрямки їх реалізації у навчально – виховному процесі школи.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу. [1]

     Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське, національне виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають нагальним вимогам і викликам сучасності, формують свідомість та самосвідомість.

У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь. [1]  Національне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу — любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю. Громадянське виховання покликане сприяти формуванню соборності держави, що є серцевиною української національної ідеї.

Важливе місце у системі засобів формування національної свідомості учнів посідає українська художня культура. Українська художня культура – це культурна спадщина українського народу у багатобарвній палітрі культур народів світу. Вона розкриває цінності українського мистецтва, а також явища, пов’язанні з їх творенням, зберіганням і поширенням. [2]

Сьогодні, коли Україна є незалежною державою, відроджується історична пам'ять її народу, культура, мова, відповідно відроджується національна система виховання. [3] Лише правильно організована, вона може сформувати повноцінну, національно-свідому особистість громадянина України. Нам є на кого рівнятися, є з кого брати приклад, є ким пишатися, є в кого вчитися, що захищати. Сьогодні продовжується естафета мужності і героїзму. Національно - патріотичний напрямок виховної роботи знайшов відображення у проведення уроків  художньої культури в школі.

 Найголовнішим завданням в своїй роботі, вважаю, сформувати в старшокласників почуття національної гідності і гордості за свою землю, народ, Батьківщину, усвідомлення себе представниками державної нації, носіями незалежності і державності.  Виховний потенціал уроків художньої культури я  реалізую, насамперед, через культурно – мистецьку спадщину рідного краю, опанування національними культурними цінностями, глибинним осягненням вікових художніх традицій українського народу, спадкоємцями яких учні стануть у майбутньому. Поряд з національною художньою спадщиною використовую художнє краєзнавство, як чинник, що формує національну свідомість, самосвідомість та патріотичні почуття учнів. 

   На уроках художньої культури я прагну навчити кожного школяра вміти самостійно задовольняти власні естетичні потреби, цінувати прекрасне, використовувати набуті знання для формування себе як особистості.

    Урок художньої культури – це справжній театр емоцій, вражень, захоплень. Щоб зацікавити, переконати, посилити відчуття значимості збагачення емоційно - естетичного досвіду учнів, я прагну довести дітям щодо таких найбільш життєвих цінностей, як людина, її життя і здоров'я, Батьківщина, патріотизм. Суспільство, позбавлене здорових цінностей, не зможе існувати. Нова система цінностей формується болісно і суперечливо. Ось чому становлення ціннісної свідомості особистості в сучасній ситуації є однією з найбільш важливих і актуальних завдань, які спроможний виконати предмет художня культура. [3] 

  На своїх уроках розвиваю особисті якості громадянина України: національну самосвідомість, розвинену духовність, моральну і художньо-естетичну культури. Роботу організовую за такими напрямками:

1.    Художня культура українського народу. На даному етапі знайомлю учнів з історичним шляхом, який пройшла українська художня культура, відповідно хронологічним межам:

Давній час ( з найдавніших часів до У ст.). Учні стають учасниками міні – дискусії «Чим особлива трипільська художня культура».

Середньовіччя (кінець У-ХІУ/ХУ ст.). Вивчення матеріали проводжу у вигляді виступів представників мистецьких професій: зодчий, художник – майстер мозаїки та фрески, іконописець, художник – ілюстратор, які зробили вагомий внесок у розвиток культури Київської Русі.

Відродження (ХІУ – ХУІ/ХУІІ ст.). Знайомлю учнів з розвитком архітектури в Галицько – Волинських землях. Підсумком роботи є створення проекту «Замки – справжні архітектурно – історичні перлини України»

Новий час (ХУІІ- ХІХ ст.). Даний період у українській художній культурі називають «золотим віком української музики». На уроках практикую слухання української пісенної лірики, пропоную учням заспівати улюблені ліричні пісні.

Новітній час (з ХХ  ст.). Період проголошення незалежності України викликав високе піднесення національного духу. При вивченні культури ХХ ст.  організовую виставку «Повернуті імена». Даю учням можливість зрозуміти, що кожен із нас, зобов’язаний не допустити національного забуття і примножити славні культурні традиції нашого народу.

2.    Культура  рідного краю.  Головним завданням своєї роботи по даному напрямку вбачаю -  відродити замулені криниці духовності рідного краю. В результаті дослідницько – пошукової роботи створено посібник «Люби і знай прибузький рідний край. Чемерпіль».

3.    Мистецька скарбниця України. За допомогою мистецтва розкриваю національні уявлення про красу, тісно пов’язані з історією народу, його побутом, умовами життя та характером. До скарбниці входить спадщина талановитих людей: архітекторів, письменників, майстрів образотворчого мистецтва, музикантів і композиторів, акторів театру і кіно.

4.    Культурно – мистецькі заклади України. З метою формування почуття духовного відродження, підвищення культурно – освітнього процесу практикую віртуальні подорожі відомими музеями України. В процесі роботи знайомлю з  цінними експозиціями предметів побуту, витворами декоративно – ужиткового мистецтва, національним одягом. Разом з учнівським та батьківським колективами створили в школі музейну кімнату «Світлиця». Автентичність краю показали на вишитій карті Чемерполя «Моє село – перлина Бугу».

5.    Народні промисли і ремесла. За допомогою сучасних технологій навчання демонструю найкращі традиції та самобутність  українського народного мистецтва. В процесі пошукової роботи, разом з учнями, узагальнили матеріали про розвиток промислів рідного краю:  «Віникоплетіння – рукотворна перлина Чемерпільського краю», «Чемерпільська хата – колиска роду», «Народні промисли Чемерполя».

Як бачимо, культурна спадщина виконує роль середовища, в якому, через прилучення до вічних цінностей культури формується людина. Виховання національної свідомості, самосвідомості  та патріотичних почуттів на уроках художньої культури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю.

Бібліографія

1. Концепція національно – патріотичного виховання [Електронний ресурс] : наказ М-ва освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641 // Міністерство освіти і науки України : офіц. веб-сайт. – Текст. дані. – Київ, 2015.

2. Масол Л. - Загальна мистецька освіта:теорія і практика. - К. : Промінь, 2006. - 432.3.

3. Масол Л. - Концепція художньо-естетичного виховання учнів у загальноосвітній школі // Інформаційний збірник  МОН України.- 2004. -№ 10.- С. 4 - 9.