Шановні педагоги! Дякую за участь у роботі районної конференції!

СИСТЕМА ГРОМАДЯНСЬКОГО ВИХОВАННЯ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ І-ІІІ СТУПЕНІВ СМТ. САЛЬКОВЕ

Остапчук Аліна Федорівна, педагог-організатор загальноосвітньої школи
І-ІІІ ступенів смт. Салькове Гайворонського району Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про необхідність удосконалення ефективності громадянського виховання. Визначено зміст і структуру поняття "громадянська освіта". Розглянуто психолого-педагогічний аспекти формування національної самосвідомості. Говориться про формування моральних пріоритетів, які визначають людину найвищою цінністю; виховання в учнів почуття великого патріотизму та громадянської зрілості, шанобливого ставлення до державних символів України, відчуття гордості за свою державу; виховання почуття відповідальності за майбутнє своєї Батьківщини.

Громадянська освіта - це система виховання і навчання особистості, що передбачає створення належних умов для становлення моральної громадянської позиції, громадянської компетентності і набуття досвіду суспільно-корисної цивільної діяльності в контексті освітніх програм. Громадянську освіту неможливо реалізувати через окрему навчальну дисципліну. Це - цілісна система, що охоплює всі сфери діяльності суспільства і передбачає використання, в першу чергу, практико-орієнтованих та інтерактивних методів
становлення громадянської свідомості.

Одним із пріоритетних напрямків виховної роботи в сучасній школі є громадянське виховання – процес формування свідомого громадянина, людини з притаманними їй особистісними якостями й рисами характеру, світоглядом і способом мислення, почуттями, вчинками та поведінкою, спрямованими на розвиток демократичного громадянського суспільства в Україні. Головна мета громадянського виховання – це підготовка молоді до життя у громадянському демократичному суспільстві, у взаємопов'язаному світі, визнання та прийняття цінностей, що виступають головними, визначальними для нашого суспільства, це формування громадянської позиції у кожного учня. Процес розвитку і формування громадянина – це процес розвитку особистості, в якій органічно поєднуються високі моральні чесноти, громадянська зрілість, патріотизм, професійна компетентність, активність, творчі начала, почуття обов’язку й відповідальності перед суспільством, перед Батьківщиною.
Ідеї громадянського виховання завжди були актуальними для педагогічної еліти України. Такі відомі українські діячі, як В.Сухомлинський,
В. Антонович, М. Драгоманов, М. Грушевський, Б. Грінченко, А. Макаренко,
звертали увагу у своїх роботах на особливе значення формування громадянської свідомості підростаючої особистості. Так, наприклад, М.  Грушевський у своїй книзі "На порозі нової України" пише про ідеал розбудови Української незалежної держави. Чільне місце у цьому ідеалові посідає образ громадянина України, його громадянських доброчинностей. Вивчення та обґрунтування проблеми громадянського виховання школярів стало основним в педагогічній спадщині В. Сухомлинського. Процес виховання громадянина педагог розглядав як такий, що поєднує в собі формування громадянської свідомості (думок, ідеалів, переконань), громадянських почуттів (громадянської совісті, суспільного обов'язку, почуття господаря країни, готовності і бажання приносити користь суспільству), а також практики громадянської поведінки. Першочерговою умовою формування рис громадянина педагог вважав організацію емоційно насиченого, діяльного життя школи, розвиток громадянської активності кожного учня в контексті діяльного життя шкільного колективу. Він неодноразово підкреслював, що риси громадянина виховуються безліччю впливів педагогічного характеру. Справжнє громадянське виховання, на думку В. Сухомлинського, у процесі навчання починається там, де думка надихає, пробуджує й утверджує прагнення до морального ідеалу.
Значне місце у вихованні патріотичних почуттів посідають позакласні заходи, свята. Вони сприяють громадсько-патріотичному самоусвідомленню, адже в процесі проведення таких заходів відбувається процес включення учнів в активну творчу діяльність, спрямовану на вивчення історії Вітчизни, її культурної спадщини, усвідомлення кожною дитиною своєї причетності до життя свого народу, усвідомлення себе часткою національної спільноти, носієм національних цінностей. Дитина вбирає в себе віру в духовні сили своєї нації, її майбутнє, відчуває відповідальність перед своєю країною.
Важливе місце у громадянському вихованні посідає правове виховання. Українська національна символіка (Герб, Прапор, Гімн), яка вперше за багатовікову історію одержала статус державної і сьогодні символізує єдність держави і нації, політичну, економічну і національну незалежність України, використовується в навчально-виховному процесі, щоб прищепити школярам повагу до державних символів, викликати в них почуття гордості за єдину суверенну державу, активізувати почуття захищеності, юридичної, моральної і політичної дієздатності.
Сьогодні посилюється особлива увага до громадянсько–патріотичного виховання, найважливішої складової виховної системи школи. У своїй роботі я практикую такі методи: тематичні місячники та декади. Стало традицією щорічно проводити місячники військово–патріотичного виховання  у листопаді місяці, «Вахта пам’яті»  - до Дня Перемоги, уроки мужності. В школі працює волонтерський загін «Рука допомоги» - мета якого допомогати людям похилого віку та ветеранам Великої Вітчизняної війни. Проводяться зустрічі з учасниками АТО (Шмідт Руслан, Федурко Олександр, Гужил Петро, Шаргородський Руслан). Ці зустрічі сприяють вихованню в молодого покоління почуття патріотизму, відданості до своєї Батьківщини. Учні неодноразово відправляли воїнам листівки, допомагали в зборі продуктів харчування, одягу та гігієнічних засобів.
Орієнтири виховання передбачають залучення учнів до різних форм творчої та суспільно корисної діяльності, зокрема: пізнавальної, оздоровчої, трудової, художньо – естетичної, спортивної, пропагандистської, ігрової, культурної, екологічної , що організовуються у години дозвілля у позакласний час. Для реалізації мети і завдань я запроваджую в своїй роботі такі технології виховання: проектна технологія; технологія колективної творчої справи; технологія створення «ситуації успіху»; інформаційно-комунікаційні технології. Під час засідання активу школи проводжу з дітьми диспути на тему «Державотворення», де учні мають можливість висловити свої думки; засідання круглих столів; ігри – конкурси, ігри – подорожі «Звичаї мого народу». Традиційним є проведення у школі до Міжнародного жіночого дня  конкурсу «Я маленька україночка».
Невід¢ємною складовою системи виховної роботи з учнями школи є організація та проведення разом з батьками екскурсій, поїздок, робота літнього табору «Геркулес». Така форма виховної роботи має на меті здобуття дітьми знань та навичок ведення здорового способу життя, розвитку вмінь до розв’язання різних життєвих ситуацій, удосконалення норм власної поведінки, толерантності.
Тож нині, як ніколи, потрібні нові підходи і шляхи до виховання патріотизму. Більшість моральних якостей людини закладаються в дитячі, зокрема, в шкільні роки, оскільки, - це період самоствердження, активного розвитку соціальних інтересів і життєвих ідеалів. Тож дуже «важливо, щоб кожен навчальний заклад став для дитини осередком становлення громадянина – патріота України, готового брати на себе відповідальність, самовіддано розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу, забезпечувати її національну безпеку, сприяти єдності української політичної нації та встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві».

Бібліографія
1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 року № 641).
2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 року № 641).
3. Науково-методичний журнал «Класному керівнику усе для роботи». 
-2010. - № 7. – С 2,3.

4. Основні напрямки діяльності класного керівника: Методичні рекомендації//ІЗМО України. – 1992 р.

5 коментарів:

  1. Дякую за статтю. В ній говориться про актуальність громадянського виховання у формуванні громадянської свідомості, про значимість правового виховання.

    ВідповістиВидалити
  2. Автор видалив цей коментар.

    ВідповістиВидалити
  3. Дякую. Цікава стаття. Працюємо і отримуємо гарні результати!

    ВідповістиВидалити
  4. Розділяю Вашу думку, що дуже важливе місце у громадянському вихованні посідає правове виховання. Ви залучаєте учнів до різних форм творчої , суспільно корисної діяльності та використовуєте різні технології виховання . Нехай Вам щастить! Творчих Вам успіхів!

    ВідповістиВидалити
  5. Застосування наведених форм і методів громадянського виховання покликане формувати в особистості когнітивні, нормативні та поведінкові норми, що передбачають розвиток адекватної оцінки подій, самореалізації, поваги до інтересів і прав інших.
    Стаття слушна. Дякую.

    ВідповістиВидалити