Шановні педагоги! Дякую за участь у роботі районної конференції!

ВИХОВАННЯ ПОЧУТТЯ ГРОМАДЯНСЬКОСТІ ТА ПАТРІОТИЗМУ НА УРОКАХ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ТА ЛІТЕРАТУРИ


Оксана Сирота, вчитель української мови та літератури навчально-виховного комплексу «загальноосвітній навчальний заклад I-II ступенів-дошкільний навчальний заклад» с. Соломія Гайворонського району Кіровоградської області

Анотація. Стаття містить інформацію про систему громадянського виховання дітей, формування в них патріотичних поглядів і переконань, про значення уроків словесності для формування національно свідомих громадян України. Запропоновано зразки  дидактичних матеріалів для патріотичного навчання та виховання.
Саме в дитинстві «…відкриваєш материк,
 котрий назветься потім – Україна».
Л. Костенко
       Ураховуючи суспільно-політичну ситуацію, що склалася в Україні, усе більшої актуальності набуває виховання в молодого покоління почуття патріотизму, відданості загальнодержавній справі зміцнення країни, активної громадянської позиції тощо.
       Саме дитячий життєвий досвід, емоції, враження роблять нас тими, ким ми стаємо в дорослому житті. Вчені визначають, що найінтенсивніше формування національної самосвідомості в середньому шкільному віці. Ось чому школа має стати для кожної дитини осередком становлення громадянина-патріота України. Уроки української мови та літератури – прекрасне підґрунтя для цієї роботи, оскільки ми, вчителі-словесники, маємо найміцнішу зброю – слово. Зокрема, В.Сухомлинський зазначав, що в руках педагога слово є могутнім виховним засобом, яке здатне піднести, звеличити людину в її власних очах, утвердити її патріотичну свідомість і громадянську гідність.

      Найголовніше для мене як для вчителя є виховання активної, небайдужої, творчої, відповідальної особистості. У своїй роботі спираюсь на українські національні традиції, підпорядковую діяльність своїх вихованців морально- ціннісним орієнтаціям національного менталітету українців: бути щедрим, розуміти інших, співчувати людям, поважати старших.
      Завдання,  які ставлю перед собою  в роботі з учнями:       
- формування думки про суспільну значимість родини, про сім’ю, рід і родовід;
- виховання громадянського обов’язку перед країною, суспільством;
- виховання любові до рідної землі, її історії, бережливого ставлення до національного багатства країни, мови, культури, традицій.     
      Під час проведення вступних уроків з української мови ознайомлюю учнів
зі значенням мови в житті суспільства, намагаюсь показати учням красу, невмирущість державної мови України, розкрити значення мови в житті людини, суспільства, виховувати любов до неї, гордість за свій народ, який має славне героїчне минуле і багату культуру.
      Переконана, що для досягнення цих цілей у змісті української мови велике значення мають вдало дібрані пісня, вірш, легенда, уривок, епіграф тощо, які стають об'єктом переказу, опису, роздуму. Під час проведення різних видів диктантів, аудіювання, читання мовчки ознайомлюю учнів зі зразками національних прецедентних текстів – художніми творами Т. Шевченка, Лесі Українки, І. Франка та ін. Адже ці тексти мають потужний виховний потенціал і зміцнюють національну єдність. У процесі роботи пропоную учням визначити основну думку тексту, акцентую увагу на тих думках, почуттях, які формують патріотизм і громадянськість. Пропоную учням дати відповідь на запитання: Чому українську мову називають солов’їною? Як ви вважаєте: які риси національного характеру українця ви успадкували? Чи пишаєтеся ви ними? Чому? Що допомогло героям здобути перемогу над ворогом? Змогли б ви вчинити так само?
      Також спрямовую пошук учнів на шляхи надходження власних імен в українську мову. З ентузіазмом учні досліджують етимологію власних прізвищ, усвідомлюють себе носіями та продовжувачами сімейних (а отже і народних) цінностей, традицій. На уроках української мови у 6 класі пояснюю значення діалектних та застарілих  слів, фразеологізмів, що сприяє поповненню словникового запасу учнів, звертаю увагу на вивчення українського побуту: старовинні речі, їх призначення, народний одяг, його символічні елементи. В своїй роботі  з дітьми часто використовую прислів'я та приказки під час вивчення різних частин мови, односкладних речень, тире між підметом і присудком (Без Батьківщини нещасна людина. Вітчизни не діліть, краще землю захистіть. Краще загину, ніж зраджу батьківщину. Рідна сторона - мати, чужа – мачуха. Батьківщина - мати, умій за неї постояти).
      Урок літератури дає змогу реалізувати мету національного виховання в повному обсязі. Цьому сприяє багатий ідейно – тематичний зміст запропонованих програмою художніх творів. Для того, щоб скласти цікаве враження від курсу літератури, уже з перших уроків у 5 класі доцільне використання місцевого, тобто краєзнавчого матеріалу з історії, географії, етнографії. Тому, вивчаючи усну народну творчість, знайомлю учнів із місцевими легендами про походження назви рідного села Соломія.
      Щоб художні твори посіли належне місце у формуванні патріотичних почуттів, на уроці літератури моделюю  ситуації, які сприятимуть розумінню школярами суспільно-політичних явищ, змальованих авторами у творі, використовую проблемні питання для обговорення, навчаю учнів  самостійно аналізувати твір, висловлювати власну думку про патріотичні мотиви твору, вміти їх відстоювати й аргументувати, робити висновки.
      Виховання шевченківським словом  - це фундамент роботи вчителя-словесника. Саме тому на уроці часто використовую його афоризми.
Вивчаючи вірші патріотичного напрямку П.Тичини. В.Сосюри, М.Вороного, В.Симоненка та інших, звертаю увагу учнів, що усі вони переймалися долею Батьківщини, воліли бачити її вільною й незалежною. Читаючи твори письменників, які з ряду причин опинились за кордоном, учні починають усвідомлювати, що таке чужина і рідна Вітчизна.  Після вивчення Державного Гімну України в 6 класі учні нашої школи вирішили кожен урок музичного мистецтва закінчувати його виконанням.
      Під час аналізу конкретного художнього тексту  з’ясовуємо  оцінку, виражену автором у творі, аналізуємо політичну позицію героя, якщо він її має (Знайдіть описи – пейзажі, що підкреслюють  героїчність  української історії. Яким чином  вони виконують свою художню  роль? З якою метою письменник написав такий  початок твору?). Пропоную різноманітні види активізації навчальної діяльності учнів, оформлених у схемах, таблицях. Наприклад, «Інформаційне гроно», «Міні-дискусія», «Займи позицію».  Закінчуючи  розгляд повісті, ставимо проблемне запитання, що покликане підвести  учнів  до належних узагальнень національно – патріотичного характеру: «Що, на вашу думку, допомогло героєві залишитись вірним своєму народові?» та ін.
      Вважаю, що важливе місце  посідають уроки літератури рідного краю, на яких формуються почуття гордості за творців-земляків. Познайомившись з трагічним життєвим і творчим шляхом В.Стуса, учні отримали взірець того, як можна і треба любити свою рідну землю. Усвідомленню позитивного іміджу України у світі сприяє також знайомство з успіхами та творчістю сучасних письменників. Такі приклади викликають почуття поваги й особистої причетності, заохочують до активного життя, стимулюють бажання зробити щось значиме для свого народу.
      Ідеї національно - патріотичного  виховання є домінуючими не лише на уроках вчителя-словесника, а й у позакласній роботі. Традиційними заходами в нашій школі стали тижні української мови, заходи, присвячені Дню  писемності та Дню української мови, Шевченківські дні, в ході яких проводяться різноманітні конкурси: на краще читання віршів, мовознавчі, української гумористичної пісні, ілюстрацій до творів, написання творів на задану тематику тощо. Також проводимо виставку творчих робіт «Перші проби пера». Завжди особлива увага приділяється  прищепленню знань про народні символи України і їх вшанування. Про них діти читають літературні твори: вірші, оповідання, легенди.
      Отже, виховання національної самосвідомості на уроках мови і літератури сприяє збагаченню духовного світогляду школярів, формує усвідомлення особистістю себе як часточки українського народу з власною національною гідністю. Виховуючи в учнях любов до рідного краю, ми формуємо гідне майбутнє нашого народу.  

Бібліографія
1.     Степанишин Б. Викладання української літератури в школі. – К.,1995.
2.                                               Концепція громадянського виховання особистості в умовах розвитку української державності // Шлях освіти, 2001.
3.                                               Сухомлинський В.О. Народження громадянина / В.О.Сухомлинський // Вибрані твори. В 5-ти т. – Т. 3. – К. : Рад. шк., 1976.
4.     Коваль В. Уроки словесності в системі національно-патріотичного виховання // Рідна школа. - 1999. - № 6.

6 коментарів:

  1. Дякую за цікаву статтю. Ваші поради візьму на озброєння, адже, дійсно, так нескладно прищепити дітям любов до рідного краю. Головне - підібрати правильні слова.

    ВідповістиВидалити
  2. Дуже вдячний за корисні поради. Дійсно у наш час патріотичне виховання має велику роль. Візьму до уваги вище зазначені слова та буду використовувати їх у своїй роботі.

    ВідповістиВидалити
  3. Із задоволенням прочитала Вашу статтю. В ній, дійсно, викладено цілу програму, яка срямована на виховання патріотизму. Видно, що ви не просто вчитель, а той, хто своїм світлом осяває інших.

    ВідповістиВидалити
    Відповіді
    1. Оксана Сирота31 січня 2016 р. о 08:30

      Щиро дякую за коментар та гарні слова.

      Видалити
  4. Питання патріотизму, любові до рідного краю наразі,як ніколи, дуже актуальне і близьке кожному з нас. Дякую Вам за змістовну статтю.

    ВідповістиВидалити