ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ НА УРОКАХ ФІЗИКИ

Янишина Валентина, вчитель фізики загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 м.Гайворон Кіровоградської області

Анотація. В даній статті йдеться про цілеспрямоване формування громадянської компетентності учнів, яке передбачає реалізацію в освіті компетентнісного підходу. Спрямованість системи освіти на переважне засвоєння системи знань, яка була традиційною й виправданою ще декілька десятиліть тому, вже не відповідає сучасному соціальному замовленню, яке вимагає виховання самостійних, ініціативних і відповідальних членів суспільства, здатних ефективно взаємодіяти у розв’язанні соціальних, виробничих і економічних задач.

Компетентність – це здатність приймати рішення й нести відповідальність за їх реалізацію у різних галузях людської діяльності. Поняття компетентності передбачає сукупність фізичних та інтелектуальних якостей людини і властивостей, необхідних людині для самостійного й ефективного виходу з різних життєвих ситуацій, щоб створити кращі умови для себе в конструктивній взаємодії з іншими.

Отже, компетентність означає наявність знань про різні аспекти життя людини, навичок творчого володіння інтелектуальним і фізичним інструментарієм, здатності взаємодіяти з іншими людьми в різних ситуаціях, враховуючи конфліктні; характеризує повноту, достатність та адекватність здійснюваних дій, що базуються на наявності великих знань та відповідного практичного досвіду. Під компетентністю сьогодні розуміється інтегрована характеристика якостей особистості людини і рівня її підготовки до виконання діяльності у певній галузі діяльності.

Досягнення людиною життєвого успіху є однією з найважливіших проблем, які постали перед людством у XXI столітті. Оскільки життєва ком­петентність це властивість особи­стості її можна розвивати та вдосконалювати.

Однією з найважливіших компетенцій є організаційна компетенція, розвивати яку потрібно на будь-якому уроці. Так, корисними при вивченні фізики є так звані картки вивчення теми, наявність яких дає змогу учневі стати активним учасником створення плану, самому спланувати свій час для ефективного вивчення теми.

Для набуття учнями таких важливих компетенцій, як комунікативна, соціальна та соціально-рольова, необхідні завдання, тісно пов'язані з дорослим життям.

Для розвитку критичного мислення необхідно постійно ставити учня в ситуацію аналізу та вибору.Тому на своїх уроках використовую проблемні ситуаціі та практикую засоби вирішення проблеми запропанувати самому учневі.Також однією з найважливіших форм розвитку творчої компетентності особистості на уроках з фізики є практичні та лабораторні роботи. Кожна з них включає в себе або завдання творчого характеру, або знання з інших предметів.

Однією з важливих форм набуття життєвої компетентності є евристичність навчання, застосування на уроці завдань оціночного плану, прикидок, коли або дані завдання треба взяти з життя, самому, або проміжні результати потребують округлення, припущення для полегшення розв'язку.

Під час навчання у загальноосвітній школі в учня має бути сформований певний рівень готовності до дорослого життя, певна сукупність характеристик, так би мовити, життєва компетентність, що має забезпечити молодій людині здатність орієнтуватись у сучасному суспільстві, швидко реагувати на запити часу, ефективно та успішно самореалізуватись за шкільними дверима.

Оскільки життя сьогоднішнього суспільства є складним і багатогранним, щоб стати успішною людиною, учень має набути компетентності у різних його сферах: політичній, економічній, духовній, соціальній тощо. Тому в  теорії компететнісного підходу до навчання висувається положення про систему компетентностей, які формуються у школярів за роки навчання. Таку систему складають:

·                   ключові (найбільш загальні, інтегровані, мета-предметні), що розвиваються у навчанні всіх предметів і є результатом всієї загальної середньої освіти. Таким результатом є формування загальної життєвої компетентності людини як сукупності ключових компетентностей, інтегрованої характеристики особистості,

·                   галузеві, що формуються предметами  окремої освітньої галузі (кількох споріднених предметів),

·                   предметні, які є результатом навчання окремого предмета.

Повноцінне формування компетентностей можливе лише за умови запровадження компетентнісного підходу до навчання, під яким розуміється спрямованість всього освітнього процесу на формування і розвиток компетентностей особистості[i], відбір відповідного змісту навчання, варіанту його організації та способу оцінювання результатів і якості.

Громадянська компетентність може бути розглянута як одна з ключових компетентностей людини. Під громадянською компетентністю розуміють здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовувати громадянські права та обов’язки з метою розвитку демократичного громадянського суспільства[ii].

Очевидно, що сьогоднішня українська освіта потребує спеціальної уваги до цього питання.

Як відомо, сьогодні громадянська освіта представлена в освітніх системах різних країн у кількох варіантах:

·                   як окремий обов'язковий предмет;

·                   як окремий предмет за вибором;

·                   тематична або проблемна спрямованість предметів (окремих тем);

·                   міжпредметні дослідження учнями проблем (учнівські реферати, портфоліо, проекти);

·                   застосування методів, що сприяють формуванню громадянської компетентності  учнів: кооперативне навчання, малі групи, проектна діяльність і аналіз життєвих ситуацій, рольові та імітаційні ігри, дискусії, дебати, учнівські портфоліо та ін.

·                   здійснення навчання через досвід, отриманий учнями на уроці й у повсякденному житті, волонтерську діяльність у громаді, стажування і практичні навчальні завдання.

·                   як інтеграція тем в інші предмети або проведення міжпредметних занять, де громадянська компетентність поєднується зі змістом інших предметів (інтегровані уроки, проекти, конференції).

Крім того, громадянська компетентність  реалізується через позакласну роботу і так званий інституційний підхід, в якому цілі громадянської освіти досягаються всією організацією навчально-виховного процесу в навчальному закладі.

Впевнена, що всі предмети можуть ефективно реалізовувати завдання формування громадянської  компетентності в учнів,а для цього:

1.                Проаналізуйте навчальну програму з свого предмета і знайдіть там теми, питання, поняття, які мають громадянознавчий характер, розкривають певні аспекти проблем.

2.                Сформулюйте ключові проблемні питання громадянознавчого змісту, навколо яких можна організувати обговорення на уроці.

3.                Сформулюйте завдання уроку (результати, які ви очікуєте одержати наприкінці) з громадянської освіти та вирішіть, якими методами краще скористатись у цьому випадку.

4.                Підготуйте фрагмент уроку та апробуйте його на практиці.

Таким чином, міжпредметний підхід до формування учнів громадянської компетентності відкриває величезні можливості для посилення інтеграції змісту освіти і реальної співпраці вчителів різних предметів у цьому напрямі. Проте, зрозуміло, що він потребує серйозного принципового оновлення всього навчально-виховного процесу й є у певному сенсі системною освітньою інновацією, яка охоплює різні рівні освітнього простору і різні напрями його розвитку.

Як зауважують вчені, в умовах інформаційного суспільства необхідним є перенесення акцентів у результатах навчання з принципу адаптивності на принцип компетентності випускників освітніх закладів.

Бібліографія

---

1. Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українські перспективи/Під заг.ред.О.Овчарук.-К.:”К.І.С.”,2004.- С.59

2. Забезпечення формування громадянської компетентності у сучасному змісті шкільної освіти (Підсумковий документ робочої групи з розробки планів і програм проекту «Громадянська освіта – Україна»//Історія в школах України.- 2006.-№ 8.- С.5